18 лютого, за тиждень до ювілею – 150-річчя від дня народження Лесі Українки, директор бібліотеки Ольга Романюк організувала онлайн-зустріч із дослідницями творчості поетеси. У прямому етері зустрілися Леся Демська-Будзуляк та Ганна Гаджилова. Вони є науковими співробітниками Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України.
Модерацію прямої трансляції Ольга Романюк розпочала словами про те, що Публічна бібліотека впродовж 75 років свого існування з гордістю відстоює своє право носити ім’я Лесі Українки. Головною функцією нашої книгозбірні є забезпечення вільного доступу громадянам України до творчості Лариси Косач-Квітки та поширення знань про вклад майстрині слова в літературу. А тому для поціновувачів творчості найвідомішої жінки давньої й сучасної України літературний критик й письменниця Леся Демська-Будзуляк презентувала своє дослідження про “людей світу Лесі Українки”, а дослідниця української класичної літератури Ганна Гаджилова виступила як науковий редактор, автор передмови і приміток до книги, виданої до 150-річчя від дня народження Лесі Українки: Леся Українка. Апокриф. Вибране / Леся Українка. Чотири розмови про Лесю Українку / О. Забужко, С. Шевчук. – Київ, Видавничий дім «Комора», 2020. – 632 с.
У прямому етері Ганна Гаджилова висвітлила тему духовності й християнства в текстах Лариси Косач. Дослідниця продемонструвала свою книгу “Проблематика раннього християнства у драмі Лесі Українки”. У працю “Апокриф. Чотири розмови про Лесю Українку” увійшли п’єси письменниці на євангельські сюжети 1901-1911 рр. Ганна Гаждилова як науковий редактор цієї збірки готувала до друку рукописи п’єс. За її словами, чернеткові оригінальні рукописи – то цілий Всесвіт, за яким можна реконструювати творчу лабораторію Лесі Українки.
Літературознавиця Леся Демська-Будзуляк виступила з доповіддю про важливих людей у житті Лесі Українки. За іронією долі, вплив цих людей на постать письменниці належно не висвітлений, тому дослідницю зацікавила ця тема. Коло осіб, яке сформувало Лесю, започатковують її батьки – Петро Косач та Ольга Косач (Олена Пчілкою), рід яких мав власний герб. Середовище Лесі Українки було виключно шляхетним. Побувавши 1891 року в Галичині, а пізніше й на Буковині, Косач знайомиться з культурним бомондом Західної України: Іваном Франком, Михайлом Павликом, Ольгою Кобилянською, Василем Стефаником, Осипом Маковеєм, Наталією Кобринською. Лариса Косач постійно листувалася. Серед адресатів, окрім родини Косачів-Драгоманових, були найвизначніші діячі доби: Михайло Павлик, Осип Маковей, Михайло Кривинюк, Михайло Коцюбинський, Михайло Старицький, Агатангел Кримський, Михайло Грушевський, Сергій Єфремов, Гнат Хоткевич, Іван Труш, Борис Грінченко. Запрошуємо до перегляду відеозапису онлайн-зустрічі з Лесею Демською-Будзуляк і Ганною Гаджиловою, аби пізнати незримі аспекти життєвого й творчого шляху славетної української письменниці Лесі Українки.