24 травня – День слов’янської писемності та культури

24-05-2020 Згідно з Указом Президента України від 17 вересня 2004 року встановлювалося святкувати День слов’янської писемності та культури саме 24 травня, у день вшанування пам’яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія. Брати Кири́ло (827 р. н.) і Мефо́дій (Методій, 815 р. н.) – слов’янські просвітники та проповідники християнства, творці слов’янської азбуки, перші перекладачі богослужбових книг слов’янською мовою. Близько 862 року, на основі грецької абетки, суттєво змінивши її, щоб передати слов’янську звукову систему, Кирило створив один з перших слов’янських алфавітів. У науковців немає єдиного погляду з питання, яку азбуку створив Кирило – кирилицю чи глаголицю.

Загалом існувало два етапи розвитку слов’янського письма. Перший – коли слов’яни ще були язичниками та користувалися рисками й зарубками. Другий етап – після прийняття християнства, коли вони почали писати римськими й грецькими письменами. І так було доти, доки великими просвітниками слов’ян – братами Кирилом і Мефодієм – не був створений алфавіт.

Кирило і Мефодій перекладали церковнослов’янською книги – вибрані місця з Євангелія, Псалтир, Апостольські послання. Оригінали творів Кирила і Мефодія не збереглися. Творами Кирила вчені вважають «Азбучну молитву», «Пролог до Євангелія» та ін. Мефодія називають автором гімну на честь Дмитра Солунського.

За запровадження слов’янської мови в богослужінні братів було звинувачено в єресі. 866 року на виклик Папи Римського Адріана II вони їздили до Рима та отримали спеціальне послання, яке дозволяло розповсюджувати слов’янські церковні книги і проводити богослужіння слов’янською мовою. Таким чином здобутки рівноапостольних Кирила і Мефодія стали тим культурним підґрунтям, з якого поширилося християнство, а їх двадцятирічна просвітницька діяльність мала всеслов’янське значення: вони підняли освіту і культуру слов’янських народів на високий щабель, заклавши тим самим основи церковнослов’янської писемности, фундамент усіх слов`янських літератур.

Треба зазначити, що останнім часом, слідом за відомим науковцем, громадським і політичним діячем І. Огієнком звучать припущення, та навіть стрункі теорії існування слов’янської писемности у докириличний період. Тут можна згадати про відомого українського історика (свого часу фактично забороненого) Михайла Брайчевського та його визначну працю «Походження слов’янської писемності». У ній науковець, спираючись на писемні джерела та археологічні матеріали, створює оригінальну концепцію походження слов’янської писемности та доходить висновку, що українці  ще в докириличний період перекладали твори руською (тобто українською) мовою, мали свою власну систему графічного письма, що засвідчено на стінах Софії Київської. Погляди Брайчевського та його послідовників сьогодні популяризує відома громадська діячка, докторка філологічних наук, професорка Ірина Фаріон. Тож питання про походження писемности на теренах нашої держави й досі актуальне та лишається дискусійним.

Сьогодні День слов’янської писемности і культури символізує історичне значення спадщини слов’янських просвітників у здобутку національної культури, засвідчує повагу міжнародної спільноти до неоціненного внеску слов’ян в скарбницю світової цивілізації.

Пропонуємо скористатися підбіркою корисних та цікавих посилань: