Людина без друзів – що дерево без коріння

09-06-2020 Сьогодні весь світ відзначає Міжнародний день друзів. Присвячується він друзям та близьким людям, які підтримають і не залишать у біді. Це свято приурочено теплим стосункам між людьми, а не дружбі у всьому світі. Різниця в тому, що існує ще День дружби, який відзначається 30-го липня і присвячується дружнім відносинам між державами, національностями й культурами.

Традицію відзначати День друзів було розпочато в США у 1935 році, після чого вона швидко поширилася в інших країнах. 9-те червня не відзначено червоним кольором у календарі, і цей день не є вихідним. Проте є чудовою нагодою зустрітися з друзями і приятелями, провести з ними вечір, поділитися таємницями.

Людські взаємини, які ми характеризуємо цим прекрасним словом, настільки унікальні, що ніяке інше слово просто не підійшло б. Дружба – це взаєморозуміння й безкорисливість, щирість і довіра, спільні інтереси й точки дотику. Друг не залишить у біді і прийде на допомогу. Він або вона сповнені відвертості, але немає більш надійної людини, щоб зберегти якусь важливу таємницю. Позитивність дружби важко заперечити. Вона цінувалася в усі часи.

Дружбу можна легко втратити, але хто шукає – знаходить. Дружба ні до чого не зобов’язує і зобов’язує до всього. Вона є природною для нас і більш природною, ніж ворожнеча. Її природа відома всім – вміння віддавати або ж дарувати те, що є у нас в абсолютному достатку – нашу увагу. Ми часто приділяємо увагу абсолютно незначним речам, не помічаючи тих, хто оточує нас, а саме вони є справжньою цінністю. Дружба між людьми буває різною, і зовсім не обов’язково підтримувати щоденний контакт. Потрібна звичайна увага, якою ми, навіть без шкоди для себе, можемо з легкістю поділитися.

Залежно від характеру друзі бувають на якийсь час або на все життя. Так, людям емоційним та відкритим властиво мати багато приятелів і знайомих на якийсь час, а люди спокійні та врівноважені обирають собі друзів небагато, але на довгі роки. Вміння дружити і цінувати дружбу закладається з дитинства і вдосконалюється у підлітковому віці. Саме в підлітковому віці вчаться правильно обирати друзів і розрізняти такі поняття, як дружба, закоханість, приязнь.

 

Нехай ваша дружба буде вічною!

 

Про дружбу написано книг не менше, ніж про любов. Напередодні Міжнародного дня друзів  пропонуємо ще раз перечитати знайомі зі шкільної програми книжки. У роки навчання ми не завжди з належною увагою ставимося до класичних творів, і зрозуміти їх глибину дитячому розуму не завжди вдається. У дорослому ж віці, повертаючись до них, черпаємо багато нового і цікавого.

Ремарк, Е. М. Три товариші : роман / Еріх Ремарк ; пер. з нім. Д. Радієнко. – Харків : Фоліо, 2007. – 430 с.

Роман «Три товариші» (1937) продовжує найвизначнішу для Ремарка тему – тему фронтової дружби, яка підтримує головних героїв, не дозволяючи їм остаточно зневіритися у житті. Тільки такі люди можуть протистояти бездушному світу гендлярства і суцільної байдужості та зневаги до людей, що охопили країну після Першої світової. Любов Роббі і
Патриції – це те невимовне диво, що на нього вже і не чекають герої і яке відроджує сподівання, що людяність перемагає завжди.

 

Андрухович, С. Фелікс Австрія : роман / Софія Андрухович. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2015. – 281 с.

Станіславів кінця ХІХ – початку ХХ століття. Звичайне місто на кресах «щасливої Австрії», в якому живуть, страждають, нероздільно закохуються, захоплюються наукою і шарлатанськими виступами всесвітньо знаних ілюзіоністів, розважаються на балах і карнавалах, ходять на шпацер і ховають таємниці у різьблених комодах. І на тлі епохи, яка для нащадків щораз більше обростатиме міфами про ідилічне життя, – долі двох жінок, що переплелися так тісно, як стовбури дерев – у нерозривному зв’язку, який не дає ні жити, ні дихати, ні залишитися, ні піти.

«Фелікс Австрія» – другий роман української письменниці, перекладачки та публіцистки Софії Андрухович, який вперше побачив світ 2014 року. Книжка стала справжнім бестселером в Україні.

 

Абгарян, Н. Ю. Манюня : повість / Наріне Абгарян ; пер. з рос. В. Прокопович ; мал. Т. Філатової. – Київ : Рідна мова, 2016. – 381 с. : іл.

«Манюня» – світла, пронизана сонцем і запахами східного ринку та напрочуд смішна розповідь про дитинство, про двох дівчаток-підлітків – Наріне і Манюню, про грізну й добру Ба – бабусю Манюні та про їхніх родичів, які постійно потрапляють у кумедні ситуації. Це те саме тепле, пустотливе і сповнене веселих пригод дитинство, що його кожна людина згадує, як найщасливіші миті життя.

 

 

Флегг, Ф. Смажені зелені помідори в кафе «Зупинка» : роман / Фенні Флегг ; пер. з англ. Дар’ї Петрушенко. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2016. – 318 с.

Евелін переживає глибоку особисту кризу. Вона знайомиться зі старенькою Нінні, яка, попри важку долю, не втрачає жаги до життя. Нінні розповідає Евелін історії їхнього містечка: про дівчину, яка після загибелі брата знаходить сили жити далі; про розбите серце красуні Рут; про мандрівного робітника, який закохався в Рут; про безробітних, яких у кафе «Зупинка» годували безкоштовно… Ці історії мають таку силу, що змінюють на краще життя тих, хто їх читає.