28-02-2020 Бібліотека в особі директора Ольги Іванівни Романюк взяла участь у Всеукраїнському форумі “Роль меценатства у розвитку культури”, що проходив у Колонній залі Київської міської державної адміністрації за ініціативи ВГО “Спілка християнських письменників України” та Київської міської ради та Громадської ради при виконавчому органі Київської міської ради (Київській міській адміністрації).
Основною метою форуму було створення в Україні платформи для обговорення та вироблення концепції та шляхів розвитку культури меценатства в нашій державі. Форум об’єднав представників громадських, благодійних організацій, закладів культури, громадських діячів, експертів та реальних меценатів.
У своєму виступі на форумі Ольга Іванівна підкреслила, що українські бібліотекарі добре знають про важливість меценатства у розвитку культури. Адже вся наша класика ХІХ століття виходила переважно за гроші меценатів та шанувальників: це і знаменита “Енеїда”, і перше петербурзьке видання “Кобзаря” Тараса Шевченка. Як приклад успішного меценатства Ольга Іванівна назвала американського бізнесмена Ендрю Карнегі, який протягом свого життя вклав понад $ 350 000 000 у різні освітні проєкти по всьому світу і стверджував, що “На землі немає кращої колиски демократії, ніж вільна публічна бібліотека, ця республіка освіченості, де ні ранг, ні посада, ані багатство не має жодного значення”.
Справжнім “українським Карнегі” директорка Публічної бібліотеки імені Лесі Українки назвала Віктора Китастого (американський професор, вчений, дипломат, музикант, культуролог, відомий громадський і культурний діяч українського походження, який з 1990 року і до кінця свого життя жив і працював у Києві, займаючи найрізноманітніші посади на тих напрямках роботи, де найбільше відчувала потребу молода українська держава). Частину власної колекції книжок (894 примірники книг з музичного мистецтва, словники, мистецькі альбоми, а також книги з політичної, економічної, соціальної, військової історії, історії міжнародних відносин, релігії, науки, культури) він свого часу передав у фонди Публічної бібліотеки імені Лесі Українки м. Києва.
Великим бажанням Віктора Китастого було будівництво спеціального приміщення для Публічної бібліотеки імені Лесі Українки. Кошти на проєкт та будівництво він був готовий надати. Єдине, що вимагалося від влади міста – виділити земельний майданчик під будівництво. На жаль, цього не було зроблено, і амбітний проєкт мецената так і не було реалізовано.
Проаналізувавши ряд наукових праць, Ольга Іванівна Романюк зробила висновки про те, що саме сьогодні заважає бізнесменам займатися меценатством. Це, зокрема:
– небезпека використання наданих коштів не за призначенням;
– бюрократичні перешкоди;
– відсутність відповідного законодавства;
– податкові перешкоди;
– непоінформованість, кому і яка допомога потрібна.
З огляду на це доповідачка наголосила на необхідності створити національну платформу, де б розміщувалася інформація про потреби у галузі культури та мистецтва, а також реалізовані за допомоги меценатів мистецькі проєкти. “Звичайно, все це можна і потрібно вирішувати на державному рівні, – підкреслила Ольга Іванівна. – Вже давно настав час підказати владі шляхи виходу з культурної кризи. Якщо держава заохочуватиме меценатів, котрі підтримують нашу культуру та мистецтво, проблем із фінансуванням значно зменшиться. Попри те, що меценатство це свого роду часткове виконання функції державного фінансового забезпечення, держава сьогодні не заохочує, а карає добродія за його доброчинність, адже сума його вкладень обкладається податком. (…)держава зробила усе, аби практично унеможливити бюрократичними вимогами практику залучення благодійної допомоги бібліотекам від усіх охочих надати її бібліотеці чи іншій установі культури. І ця штучно створена проблема уже давно чекає на вирішення. Щодо меценатської діяльності, то дуже хочеться, аби відсоток меценатів відповідав відсотку заможних людей в Україні, які можуть надавати допомогу галузі культурі”.
Виступ Ольги Іванівни Романюк на Всеукраїнському форумі “Роль меценатства у розвитку культури”