Прямий етер про роман Анатолія Кузнєцова «Бабин Яр» відбувся 27 вересня. Спікер – художник та письменник Анатолій Горовий – розповів про історичне підґрунтя та непростий шлях роману до читача.
Ця розмова була приурочена до важливої і трагічної дати пам’яті для Києва та всього світу. 29-30 вересня 1941 року – впродовж двох днів – на околиці Києва було вбито майже 34 тисячі київських євреїв. Приблизно стільки, скільки нині живе людей, наприклад, у Боярці – місті на Київщині. Цього року Україна вшановує пам’ять жертв Бабиного Яру.
Книга-документ «Бабин Яр» стала найголовнішою в житті Анатолія Кузнєцова й водночас — найвідомішою в ХХ столітті книгою про Київ. Її видали у понад 40 країнах світу.
Твір виявився масштабним: то була хроніка життя окупаційного Києва, яким його колись побачив 12-річний хлопчик Толя Кузнєцов. Він розповів про знищення Хрещатика у вересні 1941, яке здійснили не німці, а енкаведисти. Про підрив Успенського собору в Лаврі. Про те, що більшість киян раділа втечі радянської влади. Кузнєцов першим про це написав, а тому викликав значний резонанс. Так життя в окупації ще ніхто не подавав.
Автор простежив, як по війні радянська влада «прикривала» злочин нацистів у Бабиному Яру. Замість поставити на місці загибелі десятків чи сотень тисяч людей пам’ятник, почали будувати на кістках містечко атракціонів. Так у книзі з’явилася розповідь про Куренівську трагедію 1961 року. У романі «Бабин Яр» між рядків читається: комуністи майже нічим не відрізняються від нацистів.
Анатолій Горовий розповів, як роман народився із невеликого зшитку спогадів, які ще в дитинстві записав Кузнєцов. Мати майбутнього письменника, знайшовши папери, злякались, але визнала: з матеріалів могла вийти книга. І вона вийшла, подолавши тернисті шляхи цензури та критику. Із тексту буквально вирізали антирадянські, на думку цензорів, елементи.
Які таємниці приховує роман Анатолія Кузнєцова «Бабин Яр»? Дізнайтеся в записі прямого етеру.
Запрошуємо до перегляду!