І возвеличимо на диво
І розум наш, і наш язик…
Т. Г. Шевченко
День української писемності та мови – державне свято, яке щороку відзначають в Україні. Його встановлено 9 листопада 1997 року Указом Президента «Про День української писемності та мови» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1241/97#Text на підтримку «ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства».
За православним календарем 9 листопада – день вшанування пам’яті преподобного Нестора-літописця – письменника-агіографа, основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.
Чернецтво Нестор прийняв у 17-річному віці, пізніше висвячений в сан диякона. Він є першим давньоруським письменником і літописцем, послідовником творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія, автором творів «Житіє Бориса і Гліба» та «Житіє Феодосія Печерського». Усесвітню славу Нестору принесла справа усього його життя – участь у літописанні Київської Русі. Він переробив зведення Никона (1073) та Іоанна (1093), опрацював низку нових усних і письмових джерел, довів розповідь до 1113 року, надав їй літературної форми. Так на початку ХІІ ст. виникла перша редакція «Повісті минулих літ». Колись цього дня, 9 листопада, віддавали до школи дітей. Батьки зі школи йшли до церкви та ставили свічку перед образом преподобного, вірячи, що він допоможе дитині вивчитися. І, що головне, вчитися все життя багато, старанно і завжди. Адже «користь від цього є велика», бо «хто вчиться змолоду – не зазнає на старість голоду».
Українська мова належить до слов’янської групи індоєвропейської мовної сім’ї. Кількість мовців – понад 45 млн, більшість яких живе в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українська є другою чи третьою слов’янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) і входить до третього десятка найпоширеніших мов світу. Упродовж століть українська мова зазнавала суттєвих утисків і заборон з боку різних держав, залежно від того, під чиєю владою опинялася Україна.
Нині українська мова має державний статус. Традиційно, у День української писемності та мови покладають квіти до пам’ятника Несторові-літописцю, відзначають найкращих популяризаторів українського слова, заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою, проводять регіональні тематичні конкурси та Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика, який проходить за підтримки Міністерства освіти та науки України та Ліги українських меценатів (щорічна кількість учасників понад 5 млн із 20 країн світу). У День української писемності та мови на Українському радіо традиційно відбувається радіодиктант національної єдності. Цю акцію започатковано з 2000 р. Відтоді щороку всі охочі можуть взяти участь у написанні радіодиктанту та не стільки з’ясувати, чи добре знають українську мову, як продемонструвати єдність з усіма, хто любить і шанує українське слово.
Пропонуємо для ознайомлення декілька книжок по темі з фонду нашої бібліотеки:
Бардакова, Ю. Є. Уживаймо влучно, або Як уникнути найпоширеніших помилок / Юлія Бардакова ; іл. Анастасії Банкулової. – Харків : Основа, 2021. – 144 с.
Квиток чи білет? Настоювати чи наполягати? Мішати чи заважати? Не поспішайте обирати з-поміж двох варіантів правильний, адже всі ці слова є в українській мові. Питання лише в тому, у яких випадках використовувати кожне з них?
Перед вами – візуалізований довідник, присвячений особливостям уживання деяких українських іменників, прикметників, дієслівних форм та сталих виразів з метою їх влучного використання та запобігання найпоширеніших помилок (калькування з російської, уживання паронімів, суржику та ін.) у ситуаціях спілкування.
А ще до кожного прикладу запропоновано малюнки-асоціації, що полегшать розуміння та запам’ятовування пропонованих слів та виразів. Адже 80 % інформації людина запам’ятовує саме завдяки зору. Цей візуалізований довідник створений для всіх прихильників правильної української, яким подобається навчати або навчатися мови у цікавій формі.
Береза, Т. Гарна мова – одним словом : словник вишуканої української мови / Тарас Береза. – Львів : Апріорі, 2021. – 417 с.
Словник вишуканої української мови – данина великій мовній спадщині, яку в різні часи з нами щедро розділяли майстри художнього пера. Автор опрацював кращі твори української та світової літератури, вибрані уривки з яких слугують доладними ілюстраціями до цього видання. Від Пантелеймона Куліша до Мирослава Дочинця, від Даніеля Дефо до Джеймса Паттерсона, – таким є безмежжя авторського лету упродовж XVIII–XXI століть. Понад 1500 словникових одиниць дозволять користувачам поглибити знання рідної мови, збагатити активний словниковий запас, розмовляти і писати українською мовою якнайвишуканіше.
Самійленко, В. І. Українська мова : вибрані поезії / Володимир Самійленко. – Київ : Кондор, 2021. – 108 с.
Володимир Іванович Самійленко – український поет-лірик, сатирик, драматург і перекладач, який кожен рядок присвячував рідній країні, яку любив святою й нездоланною любов’ю.
Ця збірка містить найвідоміші різножанрові поетичні твори В. Самійленка та розрахована на широке коло читачів.
Чебаник, В. Буття та об’явлення української мови. Графіка української мови / Василь Чебаник, Віктор фон Ерцен-Глєрон. – Київ : [Саміт-Книга], [2021]. – 992 с. : іл., мапи.
Створена на основі багатьох наукових публікацій, спогадів, документів, ця книга допоможе глибше зрозуміти та осягнути величезне значення української мови у створенні мов індоєвропейської спільноти. У книзі ретельно простежуються історичні витоки та виникнення українського етноцентризму, історичного походження української мови в її історичному та політичному аспектах. Вперше вказується на зародження писемності на теренах України задовго до Різдва Христового, наведені приклади досліджень її доісторичного існування та численні знахідки сучасної науки.
Завдяки тому, що в цій роботі подається дуже багато маловідомого матеріалу, навіть для фахівців суміжних до культури наук, для читача вона стане чималою допомогою у справі сприйняття та розуміння глибинної значущості української культури. Тут також докладно описуються та засвідчуються деякі винаходи предків українців, які, разом з писемністю, є доказом існування на українських землях дуже давнього культурного життя.
Кацавець, Р. С. Українська мова: усна і писемна (ділове спрямування) : за новим Українським правописом : навч. посіб. / Руслан Кацавець. – Київ : [Правова єдність] : Алерта, 2020. – 280 с.
Це видання − перший в Україні навчальний посібник, у якому використано слушні доповнення з нового Українського правопису. Увагу сконцентровано на тому, що відповідає даному спрямуванню. Видання орієнтує на вивчення української мови − усної та писемної. Виокремлено особливості ділової мови, наголошено на публічному мовленні, міжособистісному спілкуванні, службовій бесіді; підкреслено роль комунікативних якостей та функцій спілкування. Подано мову ділових паперів: правописні норми; мовний етикет; способи вираження логічної послідовності; структуру складання і синтаксичні особливості тексту.
Для студентів вищих навчальних закладів. Також може прислужитися особам, які працюють з діловими паперами та які претендують обіймати посади державних службовців.
Кубайчук, В. Хронологія мовних подій в Україні : зовнішня історія української мови IX-XX ст. – 2-ге вид., випр. й доп. / Віктор Кубайчук. – Київ : К.І.С., 2020. – 192 с.
У книжці стисло відбито культурні, освітні, політичні, мистецькі події, що так чи інакше вплинули на розвиток та побутування української мови й складають кістяк її зовнішньої історії. Висвітлено найголовніші ключові події, згадано найвизначніші постаті, найважливіші освітні заклади, наукові інституції, видавництва, культурні осередки, періодичні видання. Інформацію супроводжують посилання на джерела, що дає змогу користуватися книжкою як бібліографічним довідником. У додатках подано перелік словників, виданих в Україні протягом 1917–1948 років, та документи, які свідчать про специфічну діяльність офіційних мовознавчих та освітніх інституцій на початку 30-х років ХХ ст., що великою мірою визначила мовну, зокрема лексикографічну й термінознавчу стратегію в Україні на весь наступний період.
Радевич-Винницький, Я. Історія української мови: іноетнічні персоналії / Ярослав Радевич-Винницький. – Львів : Апріорі, 2020. – 260 с.
Книга містить нариси життя й діяльності видатних особистостей неукраїнського походження, які позитивно вплинули на визнання, утвердження і розвиток української мови та її літературної форми.
Видання адресоване широкому колу читачів, які цікавляться історичним шляхом української мови.
Сербенська, О. А. Голос і звуки рідної мови / Олександра Сербенська. – Львів : Апріорі, 2020. – 280 с.
У книжці викладено матеріал, що поглиблює знання з фонетики та фонології, розширює обрії бачення природи нашого усного мовлення. Подано відомості про таке складне й багатоаспектне явище як людський голос. Розкрито значення важливих елементів комунікації, пов’язаних із поняттями слухати – чути – мовчати. Переборюючи стереотипне уявлення про звук, автор прагне показати сучасне розуміння цього феномену; звертає увагу на явище звукосимволізму, що десятиліттями було зігнороване як розділ науки про мову. Значну увагу зосереджено на основних параметрах такої характерної ознаки української мови, як милозвучність, а також на маловідомих нашій освіченій громадськості фактах, пов’язаних з історією створення нашої старослов’янської азбуки – кирилиці.
Клименко, Н. Українська легко! / Наталія Клименко, Павло Мельник-Крисаченко. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2019. – 287 с.
У книзі, яку створено спільно з інтернет-ресурсом «Мова – ДНК нації», за допомогою інфографіки показані правила та складні випадки вживання слів в українській мові. Українська без суржику, русизмів і кальок! Видання з наочними ілюстраціями та стислими правилами, прикладами вживання й корисними статтями. Цю книжку створено з мрією про те, що колись в Україні буде модно знати декілька мов, а говорити українською.
Новий український правопис : [навч. посіб.]. – Київ : Центр учбової літератури, 2019. – 283 с.
Мова – запорука тривкої ідентичності нації, основа її етнокультурної цілісності. Однією з найсуттєвіших ознак такої цілісності є функціонування в різних суспільних сферах літературної мови, яка має кодифікований правопис. Правописна кодифікація мови завжди вписана в соціолінгвістичний контекст. Коли разом з тоталітарним періодом нашої історії відійшов у минуле адміністративний контроль над дотриманням правописних стандартів, ціла низка засобів масової інформації, видавництв, освітніх закладів і т. ін. стали користуватися орфографічними правилами, відмінними від офіційних. Це дезорієнтує широке коло користувачів української мови, спричиняє непевність у власній мовній компетенції, перешкоджає розширенню суспільних функцій української мови і врешті розхитує мовну норму.
Більше інформації за темою можна знайти в електронному каталозі Бібліотеки за посиланням https://bit.ly/3bCX4ES або відсканувавши QR-код.
