Сьогодні 25 червня практично одночасно з презентацією книжки “Добре бути жінкою”, декілька оповідей з якої написані на реальних історіях жінок, які потерпали від насильства і які нині в ув’язненні в Качанівській колонії (запис презентації можете переглянути за цим покликанням https://www.facebook.com/LUkLibrary/videos/937729710343333), ми проводили чергове онлайн спілкування з ув’язненими з установ виконання кримінальних покарань в Черкаській, Чернігівській, Житомирській та Київській областях. Ця зустріч, яку проводила директорка бібліотеки Ольга Романюк, приурочена до Дня Конституції України і її тема – “Роль бібліотеки у забезпеченні права громадян на доступ до інформації”. Під час зустрічі розглянуто конституційне право кожного громадянина України вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір, а також основні міжнародні декларації, де прописано, що інформація – суспільне благо і в цій іпостасі повинна бути легкодоступною в інтересах розвитку інформаційного суспільства та захищена від незаконного привласнення.
В цьому контексті розглянуто основні норми Закону України “Про авторське право та суміжні права” та Закону України «Про захист персональних даних». Йшлося також про розробку Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні, що передбачає створення не лише фізичного безбар’єрного простору, а в усіх його вимірах: економічному, освітньому, цифровому, соціальному, громадянському та фізичному, подолання бар’єрів у володінні цифровими навичками, можливості для навчання, набуття практичного досвіду впродовж життя. Приділена увага темі заборони в різні періоди історії і в різних країнах тих чи інших книжок. А також презентовано наймініатюрніше видання Конституції України розміром 21х32 мм та величиною літер в 1 мм, що зберігається у Музеї книги і друкарства. Судячи із зацікавленої реакції аудиторії, – спілкування налагодилося, і наступним заходом проєкту “Видима бібліотека” стане поетичний слем між представниками кожної з колоній, між ув’язненими, які пишуть вірші. У своїй творчості кожна людина вільна і щаслива.