Швейцарці в Києві. Лекція з дослідником історії Києва Аркадієм Третьяковим

Київ є багатонаціональним містом. Його географічне розташування на шляху «з варяг у греки» сприяло цьому. Кияни толерантно і з розумінням ставилися до представників різних національностей: у Києві мешкали росіяни, поляки, греки, німці, ассирійці, чехи, караїми, швейцарці та інші. Кожна з громад привносила в культуру міста щось особливе. Так, наприклад, греки впровадили шовківництво і відкрили перші шинки, німці відкрили перші аптеки, ассирійці займалися виробництвом вина, чехи були першими київськими футболістами, поляки – балетмейстерами Київського театру, караїми торгували тютюном, австрійці були піонерами кінопрокату, швейцарці – родоначальниками кондитерської справи.

Вихідці зі Швейцарії не були численною діаспорою, але зробили досить вагомий внесок у розвиток міста.

Місцевість в районі вулиць Святославської (нині Липинського), Несторівської (нині Івана Франка) та Фундуклеївської (нині Богдана Хмельницького) мала назву «Київська Швейцарія». Ця назва не була повʼязана з компактним проживанням швейцарців, а виникла через її мальовничість.

Києвознавець Аркадій Третьяков у прямому етері розповів про деяких з «заїжджих іноземців» швейцарського походження, які жили в Києві у кінці ХІХ – початку ХХ століть: як вони налагоджували соціальне підприємництво, співпрацю з економіки, господарства, промисловості та сприяли розвитку інфраструктури міста. Це купці, уродженці міста, та купці, що походили зі Швейцарії: Мартін Штифлер, Бернардо Семадені, Бернард-Оттон Семадені, Готліб  Фінке, Целестин Верле, Якуб Гретер, Генріх Єнні, родина купця 2-ї гільдії Карла Яковича Вюрглера, купчиха Амалія Адольфівна Бонадурер, інженер, купець Іван Отт та інші.

Аркадій Третьяков у ході лекції продемонстрував авторські слайди, які висвітлили швейцарців – представників купецтва міста Києва, їхні садиби, що вони будували, заводи, фабрики, будинки, де вони мешкали, надгробки, рекламу того часу та інше.

Таким чином, стислий огляд біографічних відомостей та джерельної інформації про швейцарців у Києві у кінці ХІХ – початку ХХ століть показав, що вони прислужилися розвитку міста та його господарства, залишили помітний слід і заслуговують на спеціальне дослідження.

Дізнавайтеся більше у відеозаписі прямої трансляції.