Сьогодні спостерігаємо суспільне посилення інтересу до історичних та світоглядних основ українського націоналізму. Саме тому 5 вересня ми провели онлайн-лекцію з істориком, мистецтвознавцем Анатолієм Горовим, у межах якої поговорили про генезу українського націоналізму.
Внутрішньополітичні опоненти сучасного українського націоналізму називають його суто галицьким регіональним явищем, переконуючи, що він не має перспектив поширення на решту теренів України. За словами Анатолія Горового, це не відповідає дійсності, бо організаційні витоки та інтелектуальні джерела українського націоналізму походять з Наддніпрянської України. Адже історично першою організаційною формою українського націоналізму стало «Братство Тарасівців», а першими партійно-політичними структурами – Революційна Українська Партія у першому періоді її діяльності та Українська Народна Партія, для якої М. Міхновський написав «Десять заповідей українця».
Зародки українського націоналізму знаходимо у творчості Тараса Шевченка. За його словами, нація – це кровно-духовна спільнота мертвих, живих і ненароджених. Таке визначення входить до Вебстерського словника, одного із найпопулярніших англомовних словників світу. Аналізуючи етнічне визначення категорії «нація», варто зануритися в глибинну суть Шевченкових слів. Словосполучення «кровно-духовна спільнота» вказує на те, що не лишень з народження, але й за світоглядними переконаннями людина повинна сповідувати цінності тої національної спільноти, до якої вона належить.
Більше про лекцію за посиланням.