#читаєморазом #luklibrary #абонемент
30.07.2020 Сьогодні в щотижневій рубриці «Читаємо разом» радимо вам прочитати книгу «Усе, що не було сказано» Марка Леві.Леві, М. (Марк) Усе, що не було сказано : роман / Марк Леви ; [пер. з фр. В. Шовкуна – Київ : Махаон-Україна, 2009. – 366 с.
Книги Марка Леві завжди зачаровують і тримають в напрузі до останнього рядка. Кожна його книга особлива, зачіпає найтонші струни душі.
Його роман “Усе, що не було сказано” оповідає про молоду дівчину, яка напередодні свого весілля отримує повідомлення про смерть батька. За життя вона не була з батьком у близьких стосунках. І тепер вона впевнена в тому, що він навіть день своєї смерті підібрав саме для того, щоб засмутити її в весілля. Але несподівано для себе вона отримує другий шанс. Їй надсилають посилку… А в ній точна копія батька… До того ж – ще і з його думками, спогадами і характером.
Скільки хороших слів ми встигаємо сказати батькам, доки вони живі? Чи вистачить їх, щоб передати їм всю свою любов? Чи достатньо?.. Куди гірше так і не встигнути сказати все, що хотілося, занадто пізно зрозуміти їх значущість. Ми й справді часто звинувачуємо найрідніших за те, що вони завадили нам зробити власний вибір, поступити саме так, як ми вважали за потрібне. Але тільки коли самі стаємо батьками, розуміємо, що дії наших близьких людей були спрямовані лише нам на користь, бо любов їхня була безмежно щирою.
Книга розкриває проблему батьків і дітей. Після останніх слів так і хотілось огорнути своїх рідних особливим душевним теплом.
Цікава історія відносин доньки і батька, що не бачилися більше двадцяти років, але зустрілися знову лише після… його смерті! Здавалося, що це фантастика, але таке й справді можливо! Разом із тим роман охоплює надзвичайно яскраву і романтичну історію кохання, яке пройшло сотні випробувань.
Це та сама книжка, сюжет якої залишиться в пам’яті надовго.
Книга є у відділі абонемента. Фото взяті із інтернету.
#читаєморазом #luklibrary #абонемент
23.07.2020 Сьогодні в щотижневій рубриці «Читаємо разом» радимо вам прочитати книгу «Портрет» П’єра Ассуліна.
Ассулін, П. (П’єр), Портрет / П’єр Ассулін ; [пер. з фр. Я. Тарасюк]. –Харків : Фоліо, 2011. – 284 с. – (Карта світу)
Картина вміє говорити… Розповідати про те, що бачить, чує. Написана вона 1848 року відомим французьким художником Енґром і зображує баронесу Бетті Ротшильд. Спогади цієї мудрої жінки про своє життя, про людей, з якими вона була знайома, спостереження за подіями, що відбувалися перед її портретом протягом майже 150 років, відкривають перед читачем таємниці однієї з легендарних і могутніх фінансових династій Європи.
Книга наповнена стількома деталями та іменами, що іноді просто губишся у цьому розмаїтті. Насправді це історія однієї із видатних фінансових династій Ротшильдів очима померлої Бетті Ротшильд, душа якої дивним чином переселилася у її власний портрет. Тому й контингент, який збирається в домі, відноситься до вищого світу. Скільки високоповажних осіб приймала в своїх домах ця родина, скільки урочистостей, балів і прийомів влаштовувала за життя баронеса Бетті Ротшильд – просто не перелічити. Хоча саме завдяки постійним фінансовим вливанням правителі та можновладці могли залишатися на своїх посадах. Книга розтягнута в часі десь на півтора століття, в період з 1840 по 1980 роки, і тут можна зустріти факти з життя таких видатних постатей, як Мопассан, Гюго, брати Гонкури, Енґр і Тьєр. А ще в книзі викрито секрети пограбування нацистами світових шедеврів. Вражає, як Ротшильди з їхніми грошима проникли практично в усі сфери суспільного життя Європи. Також дуже пізнавальними є сентенції портрета про відвідувачів музеїв.
Книга є у відділі абонемента. Фото взято із інтернету
#читаєморазом #luklibrary #абонемент
16.07.2020 Сьогодні в щотижневій рубриці «Читаємо разом» радимо вам прочитати книгу української письменниці Анни Тарнави «Бажання поверненню не підлягають».
Тарнава, А. Бажання поверненню не підлягають : роман / Анна Тарнава. – Київ : Нора-Друк, 2015. – 197 с. : портр. ( Читацький клуб)
Розповідь в романі йде від імені головної героїні – молодої, успішної, впевненої в собі жінки , що живе звичайним пересічним життям містянки. У неї малолітній син, чоловік та робота між якими вона змушена розриватися.
Головна героїня роману доволі заможна та самодостатня. У неї не виникає особливих проблем з поїздками за кордон, є можливість найняти няню, а відповідно, є час повноцінно віддатися роботі, що дозволяє впевнено себе почувати. Вона має власний автомобіль та не хвилюється чим заправити його бак. Всі її родичі живі та здорові. Труднощі в неї проявляються в інших аспектах – колишній чоловік не вельми звертає увагу на дитину, теперішній не вміє її цінувати. Окрім того, на роботі пропонують підвищення, а життєва ситуація складається таким чином, що вона ще й змушена всиновити дитину колишнього чоловіка.
Слід визнати – читаючи книгу відчуваєш, що автор за кваліфікацією психолог. Після кожного розділу роману розміщені доволі великі за обсягом ліричні відступи, що не належать перу Тарнави. Це її переклади з російської мотиваційних психологічних статей та притч опублікованих на різних інтернет-ресурсах та короткі конспекти книжок Бронні Уер, Євгенії Брайт, Памели Друкерман.
Роман «Бажання поверненню не підлягають», передусім, розрахований на жіночу аудиторію. Хоча й багатьом чоловікам буде не тільки цікаво, але й корисно заглибитися в психологію урбанізованої жінки та дізнатися про її переживання та мрії.
Книга є у відділі абонемента. Фото взято із інтернету.
#luklibrary #читаєморазом #абонемент
8.07.2020 Сьогодні в щотижневій рубриці «Читаємо разом» радимо вам прочитати роман-видіння українського письменника Дмитра Кешелі «Дай сили заплакати». Це – глибокий тремтливий роздум про людину і сили, які тримають її у цьому світі.
Кешеля, Д. Дай сили заплакати : роман-видіння / Дмитро Кешеля. – [Київ] : Академія, 2017. –127 с. – (Ім’я)
Сам роман досить невеличкий за обсягом, але твір настільки різносторонній, що кількома словами навіть важко сказати, про що ж він.
У романі автор дозволяє нам заглянути за завісу невідомого. Усім людям цікаво, куди ж ми потрапляємо після смерті. І тут, у Долині снів, можна відчути всю обмеженість нашого людського існування, обмеженість можливостей, помислів і бажань.
Тілесна оболонка не дає нам того широченного простору, який маємо у Долині снів.
Упродовж роману ми зустрічаємо дівчину «із поставою конвалії і очима всевладної княгині» – Віолану. Герой закохується у неї в юному віці, прогулюється із дівчиною Долиною снів і у старшому віці натрапляє на її двійника. Усі ці зустрічі залишають слід щемкої печалі в його душі.
У романі немає жодного негативного персонажу, і немає місця злу. Проте чарівна концепція Долини снів така невагома, що зруйнувати її досить легко. Ми милуємося безмежжям, гармонією і спокоєм, що панує у світі душ.
Кожна притча має свою земну прив’язку, що не заважає їй бути огорнутою «ружовим туманом» чарівності і створювати частинку безмежного всесвіту, в який мимоволі потрапляє наш оповідач.
Твір сповнений найніжнішого світла, яке дуже легко можна зруйнувати темрявою. А ще в ньому багато майбутнього, заради якого варто жити.
Роман-одкровення допомагає пізнати світ і не залишить вас байдужим впродовж одного вечора.
Книга є у відділі абонемента. Фото взято із інтернету.