Краєзнавча онлайн-лекція “Шевченків Київ. Сонце правди Шевченкового слова”

10 березня виповнюється 160 років від дня смерті Тараса Шевченка, а у травні ми будемо відзначати 160 років з часу перепоховання його праху на Чернечій горі. Саме цій події буде присвячена онлайн-лекція у прямому етері, яку проведе зі сторінки бібліотеки Тетяна Нечай — києвознавець, екскурсовод, член Ліги екскурсоводів міста Києва.
Вона розкаже історію перепоховання, шлях Тарасової домовини з Петербурга до Києва, а потім до Канева, а також про встановлення пам’ятного знаку, який носить назву “Сонце правди” або “Сонце-хрест”.
Пам’ятний знак було встановлено на Набережному шосе у Києві до 175-річчя від дня народження Тараса Шевченка у 1989 році. На цьому місці 19 травня 1861 року стояла домовина з тілом Тараса Шевченка, підготовлена до перепоховання. Наступного дня – 20 травня 1861 року, о сьомій годині ранку пароплав “Кременчук” повіз Кобзаря до Канева. Там він був похований на Чернечій горі.
Автором пам’ятного знаку Сонце-хрест Шевченкової правди є видатний український скульптор Роман Петрук (м. Львів). Пам’ятник виготовлений з вапняку. Над ним працював відомий каменотес Степан Одноріг із села Демня Львівської області. Такі ж само пам’ятні знаки – Сонце правди, як у Києві, встановлено в інших населених пунктах України – у селі Демні, у Львові, Трускавці та в селі Жуківці Обухівського району Київської області.
Якщо уважно роздивитися пам’ятний знак, то ми побачимо, що це не просто скульптура. Його особлива форма наслідує давні солярні символи, а у поєднанні з викарбуваними в каміні рядками молитви геніального поета за Україну передано глибокий сенс. Кожен знайде в ньому ту істину, яка йому ближче. Шевченкове слово звернене до всіх нас, і тому Сонце правди буде світити крізь століття, щоб майбутні покоління втілювали мрії про нашу вільну, щасливу і процвітаючу країну.
Долучайтеся до прямого етеру, щоб більше дізнатися про перепоховання Тараса Шевченка та історію “Сонця правди”.