Презентація поетичного доробку Миколи Слюсаревського. Збірка “Жива мішень”

Народився 1949 року в селі Гельмязів – на той час районному центрі
Полтавської області (тепер належить до Золотоніського району Черкаської
області). Трудовий шлях розпочав робітником Золотоніського
автотранспортного підприємства. Здобувши вищу освіту в Київському
державному університеті імені Тараса Шевченка, працював журналістом,
науковцем, державним службовцем. Захистив кандидатську дисертацію за
психологічним фахом.
Нині очолює Інститут соціальної та політичної психології НАПН
України. У своєму науковому доробку має близько 200 друкованих праць.
Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки за 2019 рік. Член-
кореспондент Національної академії педагогічних наук України, член
Національної спілки письменників України, член Національної спілки
журналістів України. Понад два десятиліття очолював Асоціацію політичних
психологів України, сьогодні є її почесним президентом.
Як поет дебютував ще в 60–70-х роках минулого століття у журналах
“Дніпро” і “Ранок”, газеті “Літературна Україна”, черкаській обласній
“молодіжці”. Однак підготовлену книгу віршів було відхилено у видавництві
“Молодь” як таку, що не відповідає “ні ідеологічним, ні естетичним
критеріям радянської літератури”. Безрезультатними виявилися й інші
спроби утвердитись у тодішньому літературному процесі.
У 2015 році опублікував поетичну збірку “Не втративши лиця”, після
виходу якої був прийнятий до лав Національної спілки письменників
України. За другу збірку “Під дахом милосердя”, видану 2016 року, отримав
літературну премію імені Тодосія Осьмачки. Нова збірка поезій “Під дахом
милосердя” побачила світ у 2016 р. Протягом останніх років добірки віршів
неодноразово друкувалися на шпальтах “Літературної України”,
“Української літературної газети”, в часописі “Холодний яр”, електронному
виданні “Стос”.