День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щорічно 18 травня в Україні відзначається День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Ця пам’ятна дата встановлена Указом Президента України №472 від 16.05.2014 року «Про день боротьби за права кримськотатарського народу» та постановою Верховної Ради України № 792 від 12.11.2015 року «Про визнання геноциду кримськотатарського народу».

18 травня 1944 року радянська влада провела масове примусове виселення з Криму представників корінного народу й нині окупованої Росією території України. Цього дня о 3-ій годині ранку розпочалася депортація кримськотатарського населення і завершилася, в основному, 20 травня. До операції було залучено 32 тис. співробітників НКВД. Депортованим давалося на збори від кількох хвилин до півгодини, дозволялося брати з собою особисті речі, посуд, побутовий інвентар та провізію. Протягом двох днів кримських татар звозили машинами до залізничних станцій Бахчисарая, Джанкоя та Сімферополя, звідки ешелонами відправляли на схід.

Під час головної хвилі депортації (18-20 травня) виселено 180 014 осіб. Крім того, шість тисяч мобілізованих військкоматами протягом квітня-травня кримськотатарських юнаків окремо відправлено на наряди головного управління формування резервів до Гурьєва (Атирау, Казахстан), Куйбишева та Рибінська, а ще п’ять тисяч кримських татар заслано на роботи до таборів тресту «Московуголь». Разом вигнано з Криму за перші два дні 191 044 осіб. Окремо 5989 чоловік, звинувачених у співпраці з німцями, та іншого «антирадянського елементу» заарештовано під час депортації. Вони потрапили до ГУЛАГу і в подальшому не враховувалися в загальних зведеннях про вигнанців.

За даними Українського інституту національної пам’яті за перші роки після переселення від голоду, виснаження і хвороб померли, за різними оцінками,  понад 46% всіх депортованих. Серед померлих за перший рік майже половина – діти до 16 років. 

У 1948 році радянська влада визнала кримських татар «довічним» переселенцями без права повернутися до рідного Криму та понад 20 років повністю заперечувала злочинний характер своїх дій.

У 1967 році Верховна Рада СРСР визнала необґрунтованість тотального звинувачення кримських татар, але вони так і не отримали права повернутися до Криму.

Лише у 1989 році Верховна Рада Радянського Союзу засудила депортацію і визнала її незаконною та злочинною. З того ж таки 1989 року кримські татари почали повертатися на батьківщину. Радянська влада їм не допомагала, не компенсувала землі, які втратили люди.

Після незаконної анексії Криму у 2014 році продовжуються дискредитація та утиски кримських татар, що лишилися на півострові. Уже більше ніж 25 тисяч кримських татар покинули його територію. Це теж можна назвати депортацією, політичною чи культурною.

В День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу ми, українці, маємо вшанувати пам’ять депортованих татар. Сьогодні вони знову мішень репресій, як і колись.

До Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, відділом електронних ресурсів та довідково-бібліографічного обслуговування підготовано тематичний огляд літератури «Не стерти пам’яті народу». Додаткову літературу про причини та наслідки цього злочину можете знайти у електронному каталозі та замовити у найближчій вам бібліотеці.

Інтернет-ресурси: