Ольга КОСОВА
Нещодавно відзначили 140-річчя від дня народження Павла Альошина — одного із найвідоміших київських архітекторів. Він жив у часи бурхливих подій: зміна влади після революції, дві світові війни, радянська цензура. Але це не завадило йому плідно працювати і створювати чудові проєкти.
Навчався Альошин в художній школі Миколи Мурашка у Києві та у петербурзькому Інституті громадянських інженерів, багато мандрував, постійно вдосконалюючи свої архітектурні навички. Це дозволило йому в досить молодому віці вже отримувати масштабні замовлення, а з 1918 по 1920 рік бути головним архітектором Києва.
Павло Альошин проєктував житлові будинки, суспільні будівлі та школи. У столиці архітектор брав участь у спорудженні залізничного вокзалу, у конкурсах на проєкти Урядового центру в 1935 році, а через 10 років — у конкурсі на проєкт з відновлення Хрещатика. Також у повоєнний час Альошин відбудовував Маріїнський палац та червоний корпус університету ім. Тараса Шевченка.
Пригадаємо кілька знакових будівель, які з’явилися у Києві завдяки Павлу Федотовичу.
Один із найвідоміших проєктів Альошина — Будинок вчителя, розташований на вул. Володимирській, 57.
Будівництвом керував підрядник Лев Гінзбург, який спорудив його за рік. Будівлю відкрили у 1911-му як Педагогічний музей. Крім залів для експозиції, в музеї діяла фахова бібліотека, читальна зала, спеціальні кабінети для демонстрування навчальних посібників і приладів, велика аудиторія для проведення масових заходів.
У 1917 році у стінах цього будинку перебувала Центральна Рада — перший національний уряд України; саме тут приймалися доленосні Універсали. У 1941 році перед відступом радянських військ з Києва будівлю було заміновано, але німці знешкодили вибухівку…
Завдяки фантазії Альошина столиця має видовищний будинок, який зовні нагадує середньовічний замок, – будинок Ковалевського. Він розташований на вул. Пилипа Орлика 1/15. Ініціатором зведення маєтку став Микола Ковалевський — радник київського генерал-губернатора.
Усередині будинок мав електричне освітлення, ліфт, вентеляцію і водогін, а також кімнату, схожу на купе вагона потяга. Це була ідея самого Ковалевського, адже саме в поїзді він познайомився зі своєю дружиною. Утім, чиновник не був задоволений результатом робіт Альошина, бо маєток виявився занадто великим і незатишним для невеликої родини і, що важливіше, — занадто дорогим.
Сім’я прожила в будинку до 1918 року, коли Ковалевський зміг таки виплатити кредит, який брав задля його спорудження. Після Другої світової війни будівлю займало Міністерство закордонних справ УРСР…
Протягом 1906-1914 років за проєктом Альошина на вул. Терещенківській було зведено будівлю жіночої Ольгинської гімназії. До цього жіноча гімназія розміщувалася в орендованих будинках: на Андріївському узвозі, Михайлівській вулиці, а також в колишньому флігелі Першої чоловічої гімназії на Терещенківській вулиці. Гімназія носила назву на честь Святої Княгині Ольги і мала 14 класів.
Під час Першої світової війни приміщення використовувалося як лазарет. У 1929 році побудували ще один корпус гімназії, розташований на розі вулиць Володимирської та Богдана Хмельницького. Цим проєктом теж займався Альошин…
У 1928-1930 роках Альошин спорудив будівлю для кооперативу медичних працівників. Звідси і назва — «Будинок лікаря», розташований на вул. Велика Житомирська, 17. Будинок «Радянський лікар» став одним із перших в Києві багатоквартирних житлових будинків, зведених за часів СРСР. А ще це був перший в Україні житловий будинок з плоским залізобетонним дахом. На ньому знаходилися солярій і прогулянковий майданчик.
Квартири в будинку двох-, трьох-, чотирьох- і п’ятикімнатні, деякі мають холодну шафу — спеціальне приміщення, що замінювало в ті часи холодильник. Наразі вік будинку складає 91 рік, а він досі придатний для життя.
Альошин мешкав у цій будівлі близько 30 років до самої своєї смерті в 1961-му. Тому саме тут на честь відзначення 100-річчя архітектора була встановлена пам’ятна дошка.
Детальніше за посиланням: https://vechirniy.kyiv.ua/news/50068/
Шановні користувачі!
Пропонуємо вам джерела із зазначеної тематики, що знаходяться у читальній залі відділу краєзнавчої літератури та бібліографії:
Павло Альошин – київський архітектор / // Хрещатик. – 2008. – 5 грудня (218). – С. 14 : фото.