Міська програма “Київ без бар’єрів 2018 – 2021”
НЕ ПАНДУСОМ ЄДИНИМ
КИЇВСЬКА МІСЬКРАДА УХВАЛИЛА ПРОГРАМУ, ЯКА МАЄ СУТТЄВО ПОЛІПШИТИ ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ З ІНВАЛІДНІСТЮ
Микола Пацера
Депутати Київради нещодавно затвердили комплексну цільову програму «Київ без бар’єрів», яку розробив департамент соціальної політики міськадміністрації.
Вона розрахована на три роки й основною її метою є створення в місті механізмів толерантності, забезпечення рівних прав і можливостей, істотне підвищення рівня доступності всіх елементів міської інфраструктури для маломобільних груп населення, впровадження принципів універсального дизайну у формуванні міського простору, розробка та реалізація міських стандартів адаптації об’єктів до потреб осіб із інвалідністю, поліпшення їх інформаційного, комунікативного та освітнього супроводу i права на працю.
Відмінність нинішньої програми від попередніх подібних, які, можна сказати, були благополучно провалені, в тому, що вона передбачає справді комплексний процес, пов’язаний із соціальними, психологічними, інфраструктурними та іншими перетвореннями, які в сукупності й зроблять столицю безбар’єрним простором. Вона базується на пропозиціях, розроблених громадськими організаціями, які займаються проблемами людей з особливими потребами, та узгоджених із відповідними структурними підрозділами КМДА.
Також програма була широко обговорена з експертами та представниками всіх зацікавлених сторін. Вона передбачає збільшення кількості транспортних засобів, пристосованих для перевезення осіб із обмеженими можливостями.
Значну увагу буде приділено…
Більш детально ви ознайомитесь тут:
http://www.umoloda.kiev.ua/number/3404/2006/129290/
Україна молода. – 2019. – 4-5 січ. – С. 3.
КИЇВ БЕЗ БАР’ЄРІВ:
НАЗВАЛИ НАЙДОСТУПНІШІ МІСЦЯ СТОЛИЦІ
Марія КАТАЄВА
На Форумі інклюзивності, організованому ініціативою Доступно.UA оголосили володарів нагороди [відкриті двері]. Це дружні та доступні публічні простори для маломобільних груп: вагітних, дітей до 7 років, людей поважного віку, осіб з інвалідністю, тих, хто отримав травму, постійну чи тимчасову, та інших. Серед критеріїв – зручний вхід, просторі приміщення, доступні вбиральні, привітний персонал.
– Ми отримали 47 заявок. І за першочерговим задумом мали відзначити дев’ять з них.Спільними зусиллями журі обрало 14 переможців. І все одно це число не відображає всіх достойних, – говорять організатори.
Приємно, що серед переможців є заклади та ініціативи, які працюють в Києві.
Номінація “Публічний простір”
1 місце. Шостий апеляційний адміністративний суд
Суд розташований в будівлі колишнього заводу “Арсенал”. Її спеціально облаштовували, аби стала доступною для людей у візках, незрячих та нечуючих, батьків з дітьми, людей похилого віку, іноземців. До центрального входу установи веде пологий пандус, поруч розташована кнопка виклику працівника суду, промаркована яскраво-жовтою табличкою з двомовним написом та дубльована шрифтом Брайля. Біля будівлі – місце для паркування автомобілів осіб з інвалідністю. Всередині для незрячих людей є інформаційні дошки з мнемосхемою. Сходи марковані яскравими смугами, біля дверей – звуковий вказівник, у приміщенні є напрямні тактильні смуги, універсальні санітарні кімнати, ліфт.
2 місце. Оціум 51. Бібліотека на Русанівці
Створений на базі старої бібліотеки ім. Є. Кравченка (вул. Ентузіастів, 51/24). Оновлений публічний простір прагне змінити ставлення до бібліотек і створити територію вільного спілкування, стати осередком для спілкування та обміну ідеями та можливостями.Це інклюзивно-привітний простір: тут щомісяця проводять заходи для дітей з інвалідністю та їх родин. Також відбуваються тренінги з соціальної інклюзії, лекції про доступність, інклюзивність, універсальний дизайн, зустрічі театру пенсіонерів. Бібліотека не обмежує відвідувачів: заходити можна з візочками, велосипедами та навіть собаками…
Більш детально ви ознайомитесь тут:
https://vechirniykiev.com.ua/news/kyiv-bez-bar-yeriv-nazvaly-naydostupnishi-mistsya-stolytsi
НА СТВОРЕННЯ БЕЗБАР’ЄРНОГО ПРОСТОРУ В ШКОЛАХ МІСТО ВИДІЛИЛО 42 млн грн
Міська влада виділила понад 42 млн грн на облаштування пандусів та безбар’єрного простору в закладах освіти. Це сприятиме розширенню можливостей інклюзії та успішній реалізації освітньої реформи, повідомила голова постійної комісії Київради з питань освіти, науки, сім’ї, молоді та спорту Ганна Старостенко.
«Повага до дітей починається, в першу чергу, із забезпечення їхніх базових потреб. А коли ми говоримо про дітей з особливими потребами – це наш першочерговий обов’язок. Наразі складно уявити, як школи можна було будувати без пандусів. Однак сьогодні Києву доводиться виправляти ці ганебні помилки. Згідно з програмою безбар’єрного простору, яку було розпочато ще торік, на цей рік місто передбачило понад 42 млн грн. Наразі найкращі результати має Деснянський район, де безбар’єрний доступ мають усі заклади освіти. Зокрема тут облаштовано пандусами 38 освітніх об’єктів», – повідомила Ганна Старостенко.
У новому навчальному році столиця продовжить розширювати мережу інклюзивних класів. Заплановано відкрити 331 клас у 92 освітніх закладах. Ще в 23 школах – додатково 90 спецкласів. Також місто вже підготувало для навчання особливих дітей 160 асистентів вчителів.
Окрім цього, щоб надалі ефективно працювати з дітьми, які мають особливі потреби, в кожному районі створено 10 інклюзивно-ресурсних установ нового ґатунку. А також проведено конкурс на заміщення вакантних посад директора ІРЦ. За результатами вже призначено керівників у кожен центр.
Хрещатик. – 2018. – 31 серп. – С. 4.
МІСТО ПЛАНУЮТЬ ЗРОБИТИ БЕЗБАР’ЄРНИМ
Нещодавно на засіданні постійної комісії Київської міської ради з питань охорони здоров’я та соціального захисту депутати погодили затвердження Міської комплексної цільової програми «Київ без бар’єрів».
Мета програми – забезпечення рівних прав і можливостей для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення. Зокрема передбачається впровадження принципів універсального дизайну у формуванні міського простору, істотне підвищення рівня доступності всіх елементів міської інфраструктури для маломобільних груп населення, розробка та впровадження міських стандартів адаптації об’єктів до потреб осіб з інвалідністю.
“Згідно з даними Департаменту соцполітики, сьогодні в столиці проживає понад 155 тисяч людей з підвищеними потребами, тобто статус людини з інвалідністю має кожен 20 киянин. Київ має бути пристосований для рівного доступу до публічних просторів, громадського транспорту, державних та приватних будівель усіх категорій громадян. Якісний громадський простір, який надає рівні можливості всім є однією із головних ознак демократичного міста. Виключення окремих груп населення із міського життя є дискримінацією прав і свобод громадянина України”, – зазначив член постійної комісії Київради з питань охорони здоров’я, співавтор відповідної програми Олександр Пабат.
Загалом цільова програма спрямована на забезпечення рівного доступу до інфраструктури та об’єктів міста для всіх категорій жителів та гостей Києва, зокрема, маломобільних груп населення людей, що відчувають труднощі при самостійному пересуванні, отриманні послуг, необхідної інформації або при орієнтуванні в просторі.
Строк дії Комплексної програми розрахований на 2018-2021 роки. Фінансове забезпечення програми на 4 роки становитиме 1,98 млрд грн. Передбачається, що виконавці програми мають щоквартально звітувати про стан її реалізації.
Вечірній Київ. – 2018. – 5 квіт. – С. 3.
НА РЕАЛІЗАЦІЮ ПРОГРАМИ «КИЇВ БЕЗ БАР’ЄРІВ»
ДО 2021 РОКУ ПЛАНУЮТЬ ВИДІЛИТИ
МАЙЖЕ 2 МЛРД ГРН
Фото КМДА
На засіданні постійної комісії Київради з питань охорони здоров’я та соціального захисту депутати погодили затвердження Міської комплексної цільової програми «Київ без бар’єрів». Її мета – забезпечення рівних прав і можливостей для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення. Зокрема передбачається впровадження принципів універсального дизайну у формуванні міського простору, істотне підвищення рівня доступності всіх елементів інфраструктури для маломобільних груп населення, розробка та впровадження міських стандартів адаптації об’єктів до потреб осіб з інвалідністю.
«Згідно з даними Департаменту соцполітики, сьогодні в столиці проживає понад 155 тисяч громадян з підвищеними потребами, тобто статус людини з інвалідністю має кожен 20-й киянин. Місто має бути пристосованим для рівного доступу до публічних просторів, транспорту, державних та приватних будівель усіх категорій громадян», – зазначив депутат Київради Олександр Пабат. Строк дії Комплексної програми розрахований на 2018-2021 роки. Фінансове забезпечення на 4 роки становитиме ,98 млрд грн. Передбачається, що виконавці програми мають щоквартально звітувати про стан її реалізації.
Хрещатик. – 2018. – 30 берез. – С. 8.
ПРО ДОСТУПНІСТЬ ПІДЗЕМКИ ДЛЯ МАЛОМОБІЛЬНИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ
Програмою «Київ без бар’єрів 2018-2021» роках зроблять капітальний ремонт 40 станцій, в тому числі і в частині забезпечення доступу маломобільних груп населення.
Про це стало відомо з повідомлення депутата Київради Олександра Пабата.
Депутат повідомив, що столична підземка одна з перших сформулювала свої позиції для проекту прем’єрної в Україні міської комплексної цільової програми по дебар’єризаціі міського середовища «Київ без бар’єрів».
Очікується, що ремонтні роботи з адаптації станцій «Шулявська», «Житомирська», «Політехнічний інститут» будуть завершені до кінця 2018 року. Ще 10 станцій будуть здані в 2019.
Раніше повідомлялося, що Київ зроблять зручнішим для маломобільних груп населення.
Вечірній Київ. – 2017. – 7 груд. – С. 4.