Тетяна АСАДЧЕВА
Нещодавно Центральний залізничний вокзал столиці відзначив 89 річницю з дня свого відкриття. Збудований за чотири з половиною роки, він став першим вокзалом, який з’явився у нашій країні за радянські часи та вважається пам’яткою архітектури епохи конструктивізму, про що свідчить меморіальна табличка на фасаді споруди…
Будівля першої київської залізничної станції була побудована за проєктом Івана Вишневецького у 1868-1870-х роках для обслуговування залізничного сполучення між Києвом, Балтою та Курськом. Споруда, побудована з жовтої цегли у стилі англійської готики, часто зображувалась на багатьох тогочасних фотографіях та листівках. Проте їй не судилося довго радувати киян, бо вже у 1877 році в будівлі вокзалу виникає пожежа. Згодом було проведено відновлення споруди, але через зростання пасажиропотоку та активний розвиток залізниці стало очевидно, що залізнична станція є занадто малою та не відповідає потребам тогочасного міста.
Вже наприкінці ХІХ століття активно розробляються ідеї щодо перебудови старої будівлі вокзалу, які з невідомих причин не були втілені. Стару споруду вокзалу, яка пережила на початку ХХ століття ще одну пожежу, було остаточно розібрано у 1913 році. Тривалий час гостей міста зустрічала тимчасова одноповерхова дерев’яна споруда, а незадоволених киян часто заспокоювала тогочасна преса, яка передвіщала будівництво майбутнього архітектурного шедевру…
Незважаючи на очікування киян, через фінансову кризу реальне спорудження нового приміщення залізничної станції розпочалося лише у 1913 році за проєктом зодчого з Петербурга Володимира Щуко.
Проєкт був розкритикований міністрами царського уряду, тому Володимир Щуко запропонував іншу, більш вишукану, модель, яку ще іноді називали «краківською»: поєднання мотивів польського вишуканого ренесансу з віденським бароко. Проєкт споруди дійсно вражав своєю красою, однак на заваді довгоочікуваного її втілення стала Перша Світова війна, а згодом і Революція. Тому отримати красиву вишукану споруду, яка б стала візитівкою міста, киянам не судилося, а з тимчасовим дерев’яним бараком, який часто став об’єктом насмішок та нарікань з боку жителів міста, кияни змушені були жити до 1927 року…
Реальні роботи над спорудженням залізничного вокзалу розпочалися у 1927 році. Ним передував проведений улітку того ж року закритий архітектурний конкурс. У ньому взяло участь чимало провідних тогочасних зодчих, серед яких Павло Альошин, Олександр Вербицький, Олександр Кобелєв, Дмитро Дяченко та видатний харківський архітектор Олексій Бекєтов.
Проєктні роботи були виставлені для ознайомлення широкому загалу в Актовій залі Інституту Народного господарства. Першу премію на конкурсі одержала спільна робота архітекторів Павла Альошина та Олександра Вербицького під назвою «Рейка в колі».
Серед представлених робіт виділявся проєкт Дмитра Дяченка, який пропонував надати споруді вокзалу рис українського модерну. За втілення цієї забороненої у радянський час архітектури в будівлі Сільськогосподарського інституту Дмитра Дяченка чекала досить трагічна доля: він був репресований та розстріляний радянською владою наприкінці 30-х років…
Цікавим фактом є те, що, незважаючи на визначеного переможця, незабаром провели другий тур конкурсу, де були представлені роботи провідних архітекторів Москви та Ленінграда, зокрема. братів Весніних, Володимира Щуко, Олексія Щусєва та інших. Проте жоден із них не одержав переваги, і журі зупинилося на вже обраній раніше концепції Вербицького-Альошина, які і «подарували» Києву нинішній вокзал.
Споруду відкрили до Дня Радянської армії 23 лютого 1932 року. Проте вже за кілька років мода на конструктивізм в архітектурі пройшла, тому почали активно розроблятися пропозиції щодо покращення фасаду новобудови та надання йому більш витончених та помпезних форм. Нові проєкти знову зупинила війна…
Під час Другої Світової будівля була сильно пошкоджена, інтер’єри були відновлені у більш вишуканому стилі, який різко контрастує з понурим фасадом будівлі.
У 2001 році відбулася остання реконструкція вокзалу та була споруджена будівля Південного вокзалу, яка є лише більш сучасним продовженням свого попередника. У ході реконструкції поблизу Південного вокзалу була споруджена церква Святого Георгія за ініціативи тогочасного міністра транспорту України Георгія Кирпи…
Детальніше за посиланням: https://vechirniy.kyiv.ua/news/49949/