Тетяна АСАДЧЕВА

28 січня 1920 року у Вінниці був заснований театр імені Івана Франка, якому судилося не лише пов’язати свою творчу долю з Києвом, але і стати одним із провідних театральних колективів столиці.

Колектив сформувався у зв’язку з об’єднанням частини трупи «Молодого театру» Леся Курбаса та «Нового львівського театру» Амвросія Бучми під керівництвом видатного українського театрального діяча, актора та режисера Гната Юри. Прем’єрною виставою стала написана у 1919 році у дусі неореалізму п’єса «Гріх» Володимира Винниченка.

Складна політична ситуація та відсутність постійного приміщення не стали на заваді молодому театральному колективу підготувати за перший сезон роботи 23 прем’єри, які з величезним успіхом були показані на сценах Вінниці, Черкас, Кременчука, Олександрії, Кам’янця-Подільського та інших міст України.

Незважаючи на шалений успіх та схвальні рецензії у пресі, театральні вистави часто створювалися лише на ентузіазмі Гната Юри та акторів театру, безмежно відданих своїй справі. Костюми до вистав створювала Софія Тобілевич — дружина видатного драматурга Івана Карпенко-Карого, а про побут молодих артистів турботливо дбала мама Гната Юри — Меланія Григорівна.

Ситуація з умовами колективу покращилася лише у 1923 році, коли театр одержав статус Державного та був переведений до Харкова, який на той час був столицею України. Там провінційний колектив поступово перетворився на стаціонарний професійний театр, що став окрасою тогочасного культурного життя міста.

За три роки відбувся культурний обмін театрами: Київський театр «Березіль» переїхав до Харкова, а театр Гната Юри — до Києва, де розпочав свою діяльність у приміщенні колишнього театру «Соловцов», яке було націоналізоване у радянські часи.

На відкриття театру був запрошений Панас Саксаганський. Він високо оцінив майстерність колективу і був надзвичайно радий продовженню традицій корифеїв. Піднявшись на сцену, він промовив: «Ми проорали неорану борозну, а ви, франківці, на чолі з Гнатом Петровичем Юрою повинні засіяти добірним зерном».

Гнат Юра був художнім керівником рідного театру 46 років — з 1920 до 1966, втіливши на сцені театру майже 100 вистав.

За роки роботи у театрі він зумів створити унікальну трупу кращих українських акторів, серед яких такі видатні корифеї, як Амвросій Бучма, Наталія Ужвій, Дмитро Мілютенко, Юрій Шумський, Поліна Нятко, Микола Яковченко, Ольга Кусенко, Нонна Копержинська, а також свого часу допоміг повернути з еміграції Миколу Садовського, який у Чехословаччині фактично опинився у злиднях…

До постановок театрального колективу залучалися кращі режисери, художники, композитори та сценографи. Музику до вистав франківців писали видатні українські композитори Левко Ревуцький, Платон Майборода, Костянтин Данькевич та Юлій Мейтус, художнє оформлення для вистав створювали кращі тогочасні сценографи, зокрема, Федір Нірод та Давид Боровський.

У репертуарі колективу були не лише твори українських та європейських класиків, але і п’єси молодих авторів. Гнат Юра був першим, хто поставив на театральній сцені твори Миколи Куліша, Івана Кочерги, Леоніда Первомайського та багатьох інших.

Завдяки його кропіткій та наполегливій праці театр імені Івана Франка став провідним драматичним театральним колективом столиці, який успішно зберігає цей високий статус і до наших часів.