Книги – це вікно у світ культурного розмаїття, це міст, що з’єднує різні цивілізації у часі й просторі.
Цей день, з огляду на її символічність для світової літератури, саме у цей день народились такі видатні письменники, як Моріс Дрюон, Володимир Набоков, Андрій Курков, Григорій Тютюнник , за пропозицією Міжнародної Асоціації Книговидавництв, був обраний Генеральною конференцією ЮНЕСКО – Всесвітнім днем книги і авторського права!
Книга була і залишається незамінним супутником людинои! Найдавнiша українська рукописна книга, яка збереглася до наших днiв, – це Велесова Книга, написана у IX-XI сторіччі на дерев’яних табличках.
А книга пізнішого часу Остромирове Євангеліє – одна з найвидатніших пам’яток письменства періоду України – Русі, переписане у 1056-1057 роках, пам’ятка української мови.
Українська Першокнига – Пересопницьке Євангеліє – унікальна пам’ятка, яка засвідчила у XVI ст. прагнення нашого народу читати і чути Святе Письмо рідною мовою. Книга, на якій присягають Президенти України.
Таким чином, починаючи з 1996 року, 23 квітня майже у 200 країнах світу святкується Всесвітній день книги і авторського права.
Своїм святом цей день вважають автори, видавці, бібліотекарі та всі, хто причетний до книжкової справи. Традиція святкування народилася в іспанській Каталонії, де вже понад 80 років люди в день святого Георгія дарують червоні троянди і книжки тим, кого люблять: троянди символізують кров, пролиту Георгієм – покровителем Каталонії у битві з драконом, а книги нагадують про сумну дату 23 квітня 1616 року – день смерті видатного іспанця Мігеля де Сервантеса Сааведри, автора безсмертної літературної перлини «Хитромудрий ідальго Дон Кіхот з Ламанчі».
Щороку міжнародні асоціації на чолі з ЮНЕСКО обирають книжкову столицю світу. Рішенням консультативного комітету «Міжнародної книжкової столиці» на 2021 рік цей титул дістався столиці сонячної Грузії – Тбілісі.
Визначає міста-переможців Комітет, до якого входять представники ЮНЕСКО, Міжнародної асоціації видавців, Міжнародної федерації книгопродавців і Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ, переможці визначаються за допомогою громадського голосування. Цей статус в різні роки отримували різні міста : Афіни, Греція (2018), Конакрі, Гвінея (2017), Вроцлав, Польща (2016), Інчхон, Південна Корея (2015), Порт-Гаркорт, Нігерея (2014), Бангкок, Таїланд (2013), Єреван, Вірменія (2012), Буенос-Айрес, Аргентина (2011), Любляна, Словенія (2010), Бейрут, Ліван (2009), Амстердам, Нідерланди (2008), Богота, Колумбія (2007), Турин, Італія (2006), Мореаль, Канада (2005), Антверпен, Бельгія (2004), Нью-Делі, Індія (2003), Александрія, Єгипет (2002), Мадрид, Іспанія (2001).
У 2019 році книжковою столицею ЮНЕСКО було обране м. Шарджа (ОАЕ), у 2020 році – м. Куала-Лумпур (Малайзія). Цьогоріч, 2021 року, це почесне звання перейме столиця Грузії – м. Тбілісі.
Будучи почесним гостем Франкфуртського книжкового ярмарку, Грузія стала відома багатьом у міжнародній видавничій спільноті як потужне середовище гордо індивідуалізованих культур, що прагнули залишити свій слід у світі як центр читання та письма.
Тому не дивно, що саме місто Тбілісі має цього року почесне звання Світової книжкової столиці.
Грузинська програма буде мати гасло «Гаразд. Тож ваша наступна книжка – це…?» і приділятиме особливий акцент новим технологіям та інноваціям, як інструментам залучення молоді до читання, а не такими, що відволікають увагу від книг. Також планується низка заходів для розвитку бібліотек і книжкових фестивалів для дітей, сучасний цифровий проєкт із гейміфікації книг та відбудова першого грузинського видавництва. Основна мета міста – це популяризувати читання та збільшити доступність книг для читачів усіх соціальних рівнів.
Щодо авторського права, то об’єктами авторського права є твори в галузі науки, літератури і мистецтва : літературні, музичні, фотографічні, образотворчі, драматичні, аудіовізуальні, хореографічні, архітектурні, усні твори (лекції, проповіді), комп’ютерні програми, бази даних тощо.
Так, пости в Facebook і селфі в Instagram також є об’єктами авторського права.
Законодавці навмисно залишили список незавершеним, адже із часом у світі з’являються нові види творів, що можуть ставати об’єктами авторського права. Наприклад, комп’ютерні програми ще кілька десятиліть тому не розглядали як такі.
Авторські права виникають автоматично з моменту створення твору – це називається «презумпція авторства». Варто зауважити, що авторське право виникає власне з моменту створення твору, а не з моменту його публікації, офіційної презентації тощо. Але для того щоб обстоювати свої авторські права, потрібно мати докази, що саме ви є автором твору. Доказом може бути публікація твору з указанням імені автора. Проте найдієвіший спосіб – це реєстрація.
Знак охорони авторського права (©) (Копірайт, англ. Copyright symbol) – за ним, зазвичай, вказується ім’я власника авторського права та рік створення твору.
Відомо, що Віктор Гюго не просто написав «Собор Паризької Богоматері», а й заснував Міжнародну асоціацію літераторів та митців, яка боролася за авторські права. Завдяки Гюго в 1886 році було прийнято Бернську конвенцію про охорону літературних та художніх творів – досі ключовий документ авторського права. З того часу, наприклад, роман, написаний у Британії, підлягав захисту в Німеччині чи Франції
П’єр Бомарше не просто написав п’єсу «Севільський цирульник» – він створив одну з перших організацій колективного управління правами. Насправді зібрав ще двадцять друзів-драматургів і сказав приблизно таке: «Ми пишемо популярні п’єси й нічого з цього не маємо, усе отримують театри.
Це ненормально, більше не писатимемо для театрів, поки не домовимося про роялті». І все вдалося.
Вітаємо всіх шанувальників книги, усіх, хто шанує й розвиває друковане слово!
Запрошуємо скористатись різноманітним фондом нашої бібліотеки! Пропонуємо вам для читання, наступну літературу:
Беннер, К. Дім на краю ночі: роман / Кетрін Беннер ; пер. з англ. А. Цвіри. – Харків : Віват, 2021. – 463 с.
Сімейна сага “Дім на краю ночі” весела, місцями іронічна і дуже життєва історія. Розповідь йде про історію життя звичайного італійського хлопця Амедео Еспозіто, який ще немовлям опинився у притулку. Хлопчик виявляється дуже здібним і йому таланить. В подальшому Амадео здобуває гарну освіту і стає лікарем. В пошуках постійної роботи він отримує запрошення на маленький острів Кастелламаре. На цьому острові і відбувається вся історія, там він знаходить нових друзів, дім і кохання.
Герберт, Ф Дюна : роман / Френк Герберт ; [пер. з англ. А. Пітика, К. Грицайчук]. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2021. – 654 с. : іл.
З-поміж усіх книг із фантастики легендарна «Дюна» американського письменника Френка Герберта заслужила особливе визнання серед поціновувачів цього жанру. Ця фундаментальна фантастика про колонізацію планет принесла авторові славу та престижні літературні нагороди: премію Г’юґо та Неб’юла в категорії «Найкращий роман», премію SFinks у номінації «Книга року», а також багаторазове визнання від журналу «Локус» у категорії «Найкращий роман усіх часів».
Власенко I. В. Квітка з Манхеттена : роман. – Київ: Видавничий дім «Кондор», 2020. – 216 с.
Дивні, багато в чому трагічні випробування випали на долю маленької симпатичної жінки, відомої американської вокалістки, яку в 1998 році назвали найбільш пізнаваним голосом США. Дійсно, її спів хоч раз почули понад 20 мільярдів людей, що в три рази більше за все населення планети. Ім’я цієї співачки Квітка Цісик. Хто хоч раз почув голос цієї співачки, ніколи не забуде його, наче вона знала якусь таємницю загальну для кожного людського серця. Подейкують, її голос має містичну силу, заворожує і лікує. Звідки ж взялася на чужині, в самому центрі Нью-Йорка, чарівна українська квітка, яка знала таємний код української душі?
Костенко, Л. В. Скіфська Одіссея : поема-балада / Ліна Костенко ; худож. Володимир Бахтов. – Київ : Либідь, 2020. – 254 с. : іл., портр.
Герой поеми-балади Ліни Костенко «Скіфська одіссея» – молодий Грек з Ольвії – два з половиною тисячоліття тому рушив у плавання Дніпром-Борисфеном у напрямку майбутнього Києва, пізнаючи грецький і скіфський світи Припонтиди. А це був і час народження Європи серед мурів Афін. У поемі, написаній іскрометно й іронічно, постає багатостолітня – реальна й міфічна – стихія творення України на стику західної і східної цивілізацій, а сама Україна бачиться як невід’ємна частина середземноморської культури. Ця поема набуває особливої гостроти сьогодні, оскільки з анексією Криму Росія відібрала також античне минуле України, перетворивши сонячну землю мандрів Геродота на зону ненависті й мілітаризму.
Матіос, М. Букова Земля : роман-панорама завдовжки у 225 років / Марія Матіос. – [Київ] : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2020. – 927 с.
Довгоочікуваний новий роман провідної української письменниці Марії Матіос «Букова земля» – це пронизлива, глибока і зухвала сага завдовжки у 225 років, пропущена через перехресні історії п’яти родин різного суспільного рівня і статусу, а також історичних персонажів, так чи інакше пов’язаних з Буковиною. Недаремно авторка означила жанр свого твору як роман-панорама. Географія його подій простягається від крихітного буковинського хутора Сірук – до Відня, Берліна, Бухареста, Москви і Берна.. І як завжди у книжках Марії Матіос, окремим персонажем є мова з її неповторною лексичною розкішшю і гуцульським чаром.
Карпа, І. Добрі новини з Аральського моря : роман / Ірена Карпа. – Київ : Книголав, 2019. – 590 с. : портр.
Ірена Карпа – саме та письменниця, яка задає тренди сучасній українській літературі. Роман писався три роки, вбираючи в себе реальні історії реальних жінок. Через це в ньому нема ні повністю позитивних, ні повністю негативних героїнь, а є різні психотипи, де кожна читачка знайде себе. Хтось буде бісити, хтось смішити, хтось змусить плакати. Бо в книзі є все: фешн, зрада, втеча, пошук себе, вбивство, інтрига, смак вина і багато-багато Парижа. В основі сюжету – пригоди чотирьох героїнь, яких об’єднує українське походження і секрети з минулого, а також бажання звільнитися від них і почати нове життя.
Для самостійного пошуку, ви також можете скористатись електронним каталогом