Тетяна АСАДЧЕВА
У Києві на Звіринецькій горі поблизу Ботанічного саду імені М.М.Гришка розташований Архангело-Михайлівський Звіринецький монастир. На його території є старовинний печерний комплекс, який за припущеннями деяких археологів міг бути побудований в ХI столітті – навіть раніше за знамениті Печери Києво-Печерської Лаври.
Колись на місці сучасного Ботанічного саду стояла старовинна резиденція київських князів, відома як Красний двір Князя Всеволода, неподалік якої міг розташовуватися також старовинний монастир. Після монголо-татарської навали усі будівлі з часом занепали, тому про печерні поховання ченців забули на декілька століть…
Печери стояли заваленими до початку ХХ століття, поки випадково не були виявлені місцевими мешканцями, яким внаслідок раптового зсуву ґрунту відкрився таємний хід до двох печерних галерей із старовинними похованнями. Кияни були шоковані старовинною пам’яткою, яка збереглася майже у недоторканному стані.
У 1913 році на місці розпочалися археологічні дослідження, під час яких було виявлено близько 200 поховань ченців, старовинні хрести, ікони та написи на стінах. У той самий час був заснований та освячений монастир Різдва Пресвятої Богородиці Звіринецького скиту Києво-Печерської Лаври, але подальші розкопки зупинилися після встановлення радянської влади та були забуті на роки.
Дослідження археологів поновилися лише наприкінці 80-х років співробітниками Музею історії Києва у рамках проєкту «Київ підземний».
Відродження святині як монастирського комплексу почалося вже за часів незалежності та триває до наших днів: у 2007 році відбулося офіційне відкриття скиту Різдва Пресвятої Богородиці, у підземному храмі Архангела Михаїла була проведена перша служба, а через декілька років було засновано Архангело-Михайлівський Звіринецький монастир.
За цей період було побудовано декілька наземних храмів монастиря за проєктом «Архітектурної майстерні» – архітекторка Ольга Кругляк. Особливістю сучасних наземних храмів обителі є те, що вони збудовані у стилі грецько-візантійської стилістики з використанням мотивів святинь Афону.
Монастирський комплекс складається з храму Преподобних отців Звіринецьких (2010 року), розташованого над входом до печерного комплексу, соборного храму Ікони Божої Матері «Усіх скорботних Радість» (2013-2015) та Вознесенського храму (2015 рік). В останні роки було завершене архітектурне оформлення входу до обителі й печер із західного боку – безпосередньо з вулиці Мічуріна. Брама, стіна і вежа, обличковані каменем, збудовані в романтизованих формах зодчества Давньої Русі.
Сьогодні монастир активно розвивається як важливий центр не лише релігійної, але і паломницької діяльності, однак археологічне становище печер ще залишається малодослідженим та невідомим широкому загалу киян.
Тому секрети і таємниці стародавніх печер на Звіринецькій горі дотепер залишаються нерозгаданими. І хто знає, можливо, саме у цих невідомих старовинних лабіринтах приховані унікальні артефакти з історії нашого міста?..
Детальніше за посиланням: https://vechirniy.kyiv.ua/news/52173/
Шановні користувачі!
Пропонуємо вам джерела із зазначеної тематики, що знаходяться у читальній залі відділу краєзнавчої літератури та бібліографії:
Каманин, Н. Зверинецкие пещеры в Киеве: (их древность и святость) / Н. Каманин. – Киев : Типография Киево-Печерской Лавры, 1914. – 170 с.