1961 рік був роком безпрецедентного за масштабами вшанування пам’яті Тараса Шевченка не лише в Україні, а й у всьому СРСР. У цій атмосфері помітного патріотичного піднесення 20 травня 1961 року вийшла Постанова Ради Міністрів УРСР № 646 «Про встановлення щорічних Республіканських премій імені Т. Т.Шевченка». Згідно цієї Постанови було встановлено нагороджувати видатних митців за високоідейні й високохудожні твори та роботи у галузі літератури, образотворчого мистецтва, музики, театрального мистецтва та кінематографії, які визнані та високо оцінені громадськістю, присудженню яких передувало б широке обговорення і популяризація мистецьких творів у пресі, по радіо, телебаченню, на художніх виставках тощо.
Тоді ж було розроблено й затверджено Положення про премію ім. Т. Г. Шевченка та “Про медаль лауреата премії імені Т. Г. Шевченка”, а також створено Урядовий комітет при Раді Міністрів УРСР на чолі з O. Корнійчуком, до якого увійшли як партійно-державні керівники, так і визначні культурно-громадські діячі.
В різні роки Комітет із Національної премії України очолювали: драматург, академік Олександр Корнійчук (1961—1972), літературознавець Микола Шамота (1972—1979), прозаїк Павло Загребельний (1980—1987), державний діяч Марія Орлик (1987—1990), поет, академік, політичний та громадський діяч Борис Олійник (двічі: лютий-грудень 1991 р., 2010—2016), прозаїк, громадський діяч, академік Олесь Гончар (1992—1995), письменник, політичний та громадський діяч Володимир Яворівський (1996—1999), літературознавець, академік Іван Дзюба (1999—2005), поет, дипломат Роман Лубківський (2005—2008), літературознавець, академік, Микола Жулинський (2008—2010), письменник, дипломат, науковець Юрій Щербак (2016—2019), письменник, публіцист, телеведучий Юрій Макаров (2019 і до сьогодні).
Перші Дипломи та Почесні знаки лауреатів (викарбувані із золота) 9 березня 1962 року отримали письменники
Олесь Гончар – за роман «Человек и оружие», Павло Тичина – за «Вибрані твори» та композитор Платон Майборода – за «Вибрані пісні».
23 квітня 1969 року Постановою №285 ЦК КПУ і Ради Міністрів УРСР створено Комітет по Державних преміях Української РСР імені Т.Г.Шевченка в галузі літератури, мистецтва і архітектури при Раді Міністрів УРСР та встановлено 5 щорічних премій.
З 1977 року додано ще три премії – у галузях журналістики і публіцистики, теорії та історії літератури, театрального мистецтва.
З 1982 року одна Премія з 9 присуджувалася за кращий твір літератури і мистецтва для дітей та юнацтва.
У 1997-1999 роках було запроваджено й Малу Державну премію України імені Тараса Шевченка, яку присуджували за кращий творчий дебют молодим митцям віком до 35 років.
У 1969 році премія стала державною, а в 1997 році – отримала статус національної. Присудження Національної премії провадиться Указом Президента України щорічно. А 16 березня 2000 року, відповідно до прийнятого Закону України «Про державні нагороди України», Національна премія України імені Тараса Шевченка була віднесена до державних нагород України і присуджується авторові чи виконавцеві один раз за життя.
27 вересня 1999 року, згідно з Указом Президента України № 1228/99, з метою піднесення ролі і престижу Державної премії України імені Тараса Шевченка як найвищої в Україні премії в галузі культури, літератури і мистецтва, премія отримала нову назву – «Національна премія України імені Тараса Шевченка». Було встановлено, що статус лауреата Державної премії України імені Тараса Шевченка прирівнюється до статусу лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка. Національної премії удостоюються автори видатних творів літератури і мистецтва, публіцистики і журналістики, які стверджують високі гуманістичні ідеали, збагачують історичну пам’ять народу, його національну свідомість і самобутність, творів, спрямованих на розвиток української державності і демократизацію суспільного життя.
На здобуття Національної премії можуть бути висунуті нові оригінальні твори, опубліковані (випущені у світ) у завершеному вигляді упродовж останніх п’яти років. Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка проводить розгляд та обговорення висунутих творів і робіт у три конкурсні тури, приймає рішення щодо кандидатур для присудження Національної премії і вносить їх на розгляд Президентові України.
Нагородження Національною премією України імені Тараса Шевченка здійснюється Указом Президента України. Щорічно присуджується до п’яти премій, але не більше однієї з кожного напряму: – література, – літературознавство і мистецтвознавство, – публіцистика і журналістика, – кінематографія, – музичне, театральне, концертно-виконавське, народне і декоративно-прикладне та образотворче мистецтво.
Присудження Національної премії особі, яка є лауреатом Національної премії, вдруге не провадиться. Присудження Шевченківської премії не може бути проведено посмертно. Але в історії були виняткові випадки, коли Шевченківську премію присуджували посмертно. Так посмертно лауреатами стали: поети В. Стус і В. Симоненко, кінорежисер С. Параджанов, хоровий диригент Г. Верьовка, кіноактор І. Миколайчук, композитори Б. Лятошинський та В. Івасюк, художники В. Зарецький і І. Задорожний, співак Н. Яремчук, перекладач Г. Кочур та інші знані митці.
Особам, удостоєним Національної премії, присвоюється звання лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка і вручається Диплом та Почесний знак лауреата. Лауреатам Національної премії Комітетом виплачується грошова частина, розмір якої визначається кожного року Президентом України.
9 березня цього року відбувся брифінг Шевченківського комітету, на якому були оголошені переможці третього туру конкурсу на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2021 року.
В номінації «Журналістика і публіцистика» переміг кореспондент Радіо Свобода і Радіо Донбас. Реалії Станіслав Асєєв із книжкою «В ізоляції». Це перша книжка Асєєва, яка вийшла ще в 2018 році і є збірником його статей і есеїв з окупованого Донецька. Ілюстрації до книжки виконав художник Сергій Захаров, який і сам провів у «Ізоляції» півтора місяця. Сам Асєєв на момент виходу книжки ще перебував у незаконному ув’язнені і вийшов на волю тільки в грудні 2019 р.
У номінації «Література» комітет визнав найкращою письменницю Оксану Луцишину із романом «Іван і Феба».
У номінації «Кіномистецтво» переміг удож- ній фільм «Атлантида» – автором сценарію, режисером і оператором постановником якого був Валентин Васянович, а художником-постановником Владлен Одуденко. Фільм про закінчення війни на Донбасі.
Найкращою роботою у галузі «Візуального мистецтва» комітет визнав відеопроекцію та фотоінсталяцію «Випробування смертю» художника Бориса Михайлова.
У номінації «Театральне мистецтво» перемогла вистава «Verba» за мотивами драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка – Сергій Маслобойщиков (режисер-постановник, художник-сценограф), Наталія Рудюк (художник по костюмах), Олександр Бегма (композитор).
У номінації «Музичне мистецтво» переможцами визнано Олександра Андрусик (директор), Євген Шимальський (співзасновник), Катерина Сула (виконавчий продюсер) «Агенції «УХО» за серію концертів вокальної музики «Архітектура голосу».
Церемонія нагородження Президентом України переможців третього туру конкурсу на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка відбудеться 20 травня 2021 року.
Ще інформацію про Шевченківську премію, про її лауреатів у різні роки можна знайти тут.