Гнатюк Ніна Юхимівна народилася 18 березня 1947 року в с. Безводному на Вінниччині, в сім’ї колгоспника.
Закінчивши Вінницький педінститут, працювала в редакціях районних газет – могилів-подільської та ямпільської, на обласному радіо у Вінниці.
Друкується з 1961 року. В 1966-му вийшла перша поетична книжка «Пелюстка грому». Творчість поетеси відзначається проникливим ліризмом, умінням розкрити багатство почувань молодого сучасника. Інтимна лірика поетеси передає складну гаму переживань закоханого жіночого серця. Метафоричність поетичного мислення поєднується в творах Ніни Юхимівни з ритмомелодикою народної пісні, зі зблисками іронії та самоіронії.
Талант Ніни Гнатюк високо оцінив Павло Тичина. Згодом вийшли її книги «Прощання з березнем» (1972), «Посіяла жито» (1978), «Час колосіння» (1980), «Дякую долі» (1982), «Шовковиця» (1983), «Поки люблю і вірю» (1985), «Поміж небес і трав» (1998; Літ. премія ім. П. Тичини, 2003).
Також авторка видала збірку нарисів «Одного колоса зерна» (1985; співавт.). Разом з А. Подолинним упорядкувала «Антологію ХХ століття: Сто поетів Вінниччини за сто років» (2003; Премія ім. Д. Нитченка, 2004).
Низку творів Ніни Гнатюк перекладено грузинською, киргизскою, російською та іншими мовами.
Один із заходів з участю Ніни Гнатюк відбувся у бібліотеці 9 листопада 2016 року.