Науково-популярна література
Атамась, Н. Пташина історія. Скандали, інтриги і мистецтво виживання / Наталія Атамась. – Київ : Віхола, 2021. – 320 с. – (Наукпоп).
Що спільного у чубатих синиць і українських господинь? Чому самкам пінгвінів подобаються гладкі чоловіки та чим Дарвіну не вгодили павичі? Чи справді існує лебедина вірність і як качки дають раду нахабним залицяльникам? І чому українцям слід перейматися через папугу Крамера, що оселився в Києві? Відповіді на ці запитання знає орнітологиня Наталя Атамась, яка у своїй книжці розповідає про те, як живуть птахи і наскільки їхня поведінка схожа на людську (чи то навпаки — наші звички нагадують пташині). Наталя з гумором пояснює, для чого птахи заводять гареми та як “редагують” кількість і якість власного потомства, як вони будують гнізда й шукають пару, планують зимування та чому пари розлучаються і залишають свої родини.
Особливе місце у книжці присвячено культурі бердвочингу, тобто спогляданню й дослідженню птахів, і його терапевтичному впливу на людей.
Горобець, Л. Слідуй за розбитим черепом. Історія еволюції скелета / Леонід Горобець. – Київ : Віхола, 2021. – 336 с. – (Наукпоп).
Якщо вам здається, що якийсь орган з’явився в процесі еволюції нізвідки, то вам здається. Або сниться. Ніщо нізвідки не береться. Те, як збудовані ми з вами, ваша домашня кішка чи щебетлива пташка за вікном, до найменшої кісточки є результатом мільйонів років еволюції. Про все це у своїй книжці «Слідуй за розбитим черепом. Історія еволюції скелета» розповідає науковець Леонід Горобець. Він скрупульозно простежує, як змінювалися скелет і кістки, пояснюючи на динозаврах, людях і навіть рибах, як працювала всі ці роки еволюція. Що таке ген «їжачок сонік», навіщо жабам «відмовлятися» від ребер і чому крокодиляче м’ясо на смак нагадує курятину? Чому очі розміщені на голові, а не, скажімо, на руках та чи справді кінцівки — то колишні плавці? Яка риба за швидкістю може обігнати гепарда та який палець довелося б ампутувати, якби ми пересувалися, як рептилії? Чому восьминоги, попри великий мозок, часом бувають тупіші, ніж бджоли, і що спільного в акул з літаками? Автор книжки відповідає на ці й інші питання, водночас пояснюючи, чим внутрішній скелет крутіший за зовнішній і як відрізнити колегу від рептилоїда.
Коваленко, О. Фрукти проти овочів. Чому кавун – не ягода, а томат – не фрукт / Олексій Коваленко. – Київ : Віхола, 2020. – 224 с. – (Наукпоп).
Перці й помідори — не овочі. Гречка — горішок. Вишня — не ягода. Усе своє життя, успішно проігнорувавши ботаніку, ми керуємося лише одним простим (і хибним) правилом: солодке — фрукт, а все решта — овочі. Насправді це так не працює. У книжці «Фрукти проти овочів» ботанік, музейник та автор блогу «Довколаботаніка» Олексій Коваленко розповість справжню історію продуктів, які ми щодня бачимо на кухні та в супермаркеті, а ще навчить відрізняти овоч від фрукта, горіх — від горішка, а кавун — від ягоди. У книжці Олексій пояснить, хто намагався лікувати огірками безпліддя та укуси скорпіонів, як салату приписали здібності впливати на чоловічу потенцію, звідки примандрував до нас буряк та як приготувати каштани в домашніх умовах і не рознести квартиру на шматки. Перед вами — не збірник рецептів і навіть не підручник з ботаніки, книжка Олексія Коваленка — це реальна та дотепна історія найзвичайнісіньких овочів і фруктів: від особливостей їхньої ДНК та селекції до найдивніших міфів і кулінарних лайфхаків.
Саркісян, В. Хімія повсякдення. Від шампуню і прального порошку до смаженої картоплі / Володимир Саркісян. – Київ : Віхола, 2021. – 176 с. – (Наукпоп).
Наше повсякденне життя — суцільна хімія. У ванній, на кухні, в автівці, аптечці й навіть на природі. За найпростішими речами — від прянощів до антисептика — стоїть складна формула і щонайменше кілька хімічних сполук зі страшними назвами, які взаємодіють між собою у той чи інший спосіб (незрозумілий для нас зазвичай). У книжці хімік-токсиколог Володимир Саркісян пояснює, як на хімічному рівні функціонують речі та явища, з якими ми стикаємося щодня, — приготування їжі, прибирання та прання, купівля ліків, ожеледь на дорогах. Тут не лише формули та схеми, а й цілком буденні та практичні приклади. Коли потрібно посолити смажену картоплю та чому гомеопат не зможе нікого отруїти (як і вилікувати)? За яким принципом працюють марихуана, пестициди і шампунь? Звідки взялися мило, антисептик та чи існують чудодійні креми «все в одному»? Про все це розповідає Володимир Саркісян, пояснюючи принцип дії простих сполук і речовин, ділячись при цьому кулінарними лайфхаками та історіями від Плінія, Дюма та Агати Крісті.
Бізнес / економіка / успіх
СІҐЕЛ, С. М. Нехай буде вода. Ізраїльський досвід вирішення світової проблеми нестачі води у світі / Сет М. СІҐЕЛ ; пер. з англ. Ю. Бідношия. – Київ : Yakaboo Publishing, 352 c.
Питання нестачі придатної до використання води стає кожного дня все більш і більш актуальним. Двадцять відсотків населення Землі — тобто 1,5 мільярда людей — стануть першими жертвами глобальної водної кризи; 600 мільйонів уже почали відчувати дефіцит води. Зрештою, трансформація чекає 60 відсотків земної суші. Наявний водний ресурс та стрімко зростаючий попит на нього ведуть до кризи ресурсу, яка тягне за собою цілу вервечку проблем: від зростання вартості видобутку енергії, до підвищення цін на продукти харчування, сповільнення економічного розвитку, підвищення соціальної нерівності й врешті-решт політичної нестабільності. Ізраїль може слугувати взірцем у вирішенні цієї проблеми браку води. 60% його території займає пустеля, однак у країні води не просто вдосталь, — ізраїльтяни ще й діляться нею зі своїми сусідами. «Нехай буде вода» базується на ретельних дослідженнях та сотнях інтерв’ю і розповідає про методи й інновації, які дозволили Ізраїлю стати світовим лідером у царині водних технологій. Ізраїльські інновації торкаються майже всіх галузей водного профілю і охоплюють опріснення морської води, складні технології зрошення, передові методи очищення стічних вод, системи обліку витрати води й виявлення протікання та цілий набір технологій забезпечення енергоефективності. Приклад Ізраїлю також продемонстрував, що реальне ціноутворення — це найефективніший інструмент економії водних ресурсів. «Нехай буде вода» також розповідає невідомі історії про те, як співпраця у сфері водних систем може налагодити дипломатичні зв’язки та сприяти єдності. Примітно, що не так давно, ворожий зараз Іран покладався на Ізраїль в питанні управління своїми водними системами, а доступ до водних ноу-хау Ізраїлю допоміг зігріти морозні відносини Китаю з Ізраїлем. Досвід, про який розповідає «Нехай буде вода», стане в пригоді не тільки тим, хто опікується водним господарством міста чи цілої країни. Багато корисного для себе знайде тут кожен читач або ж читачка, стурбовані питаннями екології довкілля та майбутнім нашої планети.
Публіцистика / сучасні мемуари
Асєєв, С. «Світлий Шлях»: історія одного концтабора / Станіслав Асєєв. – Львів : Вид-во Старого Лева, 2020. – 448 с.
В’язниця, що насправді є концтабором, де застосовують моторошні тортури, діє в сучасній Україні. За тюремним парканом немає жодних законів, тут зовсім інше життя: у приниженні, страху й непевності, з ранами та слідами опіків на тілі, з болем від переламаних кісток і часто — від зламаної волі й свідомості. Тут головне завдання — вижити, коли жити вже не хочеться й від тебе майже нічого не залежить, зберегти здоровий глузд, коли вже близький до божевілля, залишитися людиною в нелюдських умовах, де віра, прощення, ненависть і навіть погляд між катом і жертвою набувають інших сенсів. Щоб вижити в пеклі концтабору, журналіст Станіслав Асєєв написав цю книжку — відверту, емоційну, глибоку, в якій питань більше, аніж відповідей, бо життя людей після звільнення з полону назавжди розділилося на «до» і «після». Переклад українською мовою поданий поруч із оригіналом.
Кулик, В. Мовна політика в багатомовних країнах. Закордонний досвід та його придатність для України / Володимир Кулік. – Київ : Дух і Літера, 2021. – 312 с.
У книжці Володимира Кулика йдеться про мовну політику багатомовних країн різних частин світу. Автор докладно розглядає нинішній стан та історичні витоки мовної політики сімнадцяти країн, а потім аналізує можливість запозичення певних успішних закордонних зразків в Україні. Хоча книжка спирається на великий обсяг наукової літератури, вона написана зрозумілою для нефахових читачів мовою, тому буде корисною не тільки науковцям, а й усім, хто цікавиться мовними проблемами в Україні та світі.
Спеціальна й адаптаційна література / стиль життя
Берк Гарріс, Н. У глибокій прірві. Як позбутися наслідків дитячих травм / Надін Берк Гарріс ; пер. з англ. Надії Хаєцької. – Київ : BookChef, 2021. – 336 с.
Часто недуги дорослих людей живляться з джерела дитячих психологічних травм. Ми дуже рідко це усвідомлюємо, а лікарі зазвичай лікують наслідки, не дошукуючись їх причин. Натомість доктор Надін Берк Гарріс здійснила дослідження, яке підтверджує: жодна дитяча травма не минає безслідно. Водночас авторка книги показує можливості, які допоможуть вибратися з глибокої прірви наслідків цих травм і запобігти їм у наших дітей. Набір конкретних інструментів допоможе читачам з’ясувати можливі причини своїх проблем зі здоров’ям і визначити потенційні шляхи до видужання.
Сташен, Б. Мобільна журналістика : практ. посіб. / Бйорн Сташен ; пер. з нім. В. Климченка. – Київ: Академія української преси, 2021. – 256 с.
Книжка «Мобільна журналістика» Бйорна Сташена присвячена практичним проблемам переходу традиційної журналістики до використання новітнього обладнання та новітніх застосунків у теле- та радіожурналістиці.