Ігор Миколайович Славинський народився 8 лютого 1952 року у Києві. Провідний актор та режисер-постановник Київського академічного драматичного театру на Подолі, з 2008 р. — режисер-постановник Київського академічного драматичного театру на Подолі, з 2013 року — керівник київського театру «Актор», народний артист України (2018).
Займався в студії художнього слова Будинку піонерів Московського району Києва, вчила декламувати Фаїна Соломонівна Ковалевська, вона й готувала його до вступу в інститут.
В 1975 році закінчив Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого, курс Миколи Миколайовича Рушковського.
В 1983 році — актор Молодого театру.
З 1987 року — актор театру на Подолі. З 2008 року працював як актор і режисер.
Викладав акторську майстерність у Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені І. Карпенка-Карого.
Як режисер поставив такі роботи:
Театр на Подолі:
«Люксембурзький сад» по Й. Бродському,
«Мертві душі» М. Булгакова,
«…та я прийду по ваші душі…» за В. Висоцьким,
«Контрабас» П. Зюскінда,
«Льовушка» А. Крим,
«Шеррі-бренді» по О. Мандельштаму,
«Кохання мотиви старовинні…» за М. Цвєтаєвою.
Молодий театр:
«Синій автомобіль» — за Я. Стельмахом, в театрі «Сузір’я»:
«У Барабанному провулку» за Б. Окуджавою,
«Скабка» за Ф. Саган,
«Сватання по-сільському» — за Б.Шоу,
Театральна трилогія: « Срібне століття», «Кінець прекрасної епохи», «Парнас дибом», В театрі «Актор»:
«Листи кохання» за Герні,
«Ураган на ім’я Одеса».
Київська академічна майстерня театрального мистецтва «Сузір’я»:
«Оркестр» Жан Ануй
«Сватання по-селянськи» Бернарда Шоу
«У Барабанному провулку» за піснями Булата Окуджави
«Заноза» Франсуази Саган
«Парнас дибом» за творами Юрія Олеші, Анни Ахматової, Володимира Маяковського, Миколи Заболоцького, Семена Кірсанова, Іллі Ільфа і пісням 1930-х років
«Жайворонок» Жан Ануй
«Самотня леді» Ігоря Афанасьєва
«Ти пам’ятаєш, Альошо…» Олексія Дударєва
«Антігона» Жана Ануй
Як актор виконував ролі:
Герой — «…Та прийду я по ваші душі…» — за В. Висоцьким,
«Літо і дим» Т. Вільямса,
Кавалер Ріппафратта — «Трактирниця» за К. Гольдоні,
Головний лкар — «Я вбив» Т. Іващенко,
Бахрам — «Скарби Бахрама» — Р. Качалова та Е. Успенського,
Автор — «Мауглі» Р. Кіплінга,
Герой — «Квартал небожителів» О. Коротко,
Сальєрі — «Бенкет під час чуми» за О. Пушкіним,
Імпресаріо, Поліцейський — «Опера Мафіозо» В. Станілова,
Виконавець бажань — «Білосніжка та семеро гномів» О. Табакова та Е. Успенського,
Едуар — «Медовий місяць комісара поліції» Р. Тома,
Капітан — «Переклади» Б. Фріла,
Лізандр — «Ніч чудес» В. Шекспіра,
Брабанціо — «Яго» — за В. Шекспіром,
Імператор — «Лунін, або Смерть Жака».
Нагороди та відзнаки:
Двічі лауреат теле-кінофоруму країн СНД у Ялті — за авторську програму «День варення»,
Лауреат Всеукраїнського телевізійного конкурсу на найкращу програму для дітей «Кришталеві джерела» («Вечірня казка»),
Лауреат «Київської пекторалі» — за найкращу камерну виставу 2003 року — «Парнас дибом»,
Лауреат «Київської пекторалі» — як найкращий режисер, та за найкращі вистави 2010 року — «Мертві душі» та «Люксембурзький сад», Того ж року за ці вистави отримав театральну премію ім. Амвросія Бучми,
Був номінований «За найкращу дитячу програму» Всеукраїнського телевізійного конкурсу «Золота ера».
Протягом 1990—2004 років брав участь у фестивалях: двічі в Бресті (Білорусь), Греції, Римі (Італія), на Кіпрі, у Фінляндії (Дні Києва в Тампере), тричі на фестивалі в Единбурзі, двічі в Кардіффі (Уельс), двічі в Каїрі (Єгипет), в Україні, у Херсоні — «Мельпомена Таврії», в Феодосії — «Кримський ковчег» (Сімферополь), тричі у Львові — «Золотий Лев».
2005 року переніс операцію на серці (поставлено штучний клапан).
Помер 7 серпня 2018 року у Києві, після тривалої хвороби.