У прямому етері 22 травня відбулася лекція Анатолія Горового про Адріана Кащенка.
Адріан Кащенко – український письменник, автор численних прозових творів про героїчну минувшину Запорозької Січі. Він намагався у своїх творах “наблизити” історію до сучасності, зробити її зрозумілішою для людей його доби. Письменник усвідомлював, що історична белетристика поєднує пізнавальну та патріотично-виховну функції, виховує серед молоді гордість за минуле свого народу. У своїх творах Кащенко постійно звертався до образу могутньої річки Дніпро як символу незламності української нації, до Запорозької Січі та Великого Лугу як невід’ємних складових боротьби українців за свободу.
Своїм нащадкам письменник залишив не так мало. Його творчий дебют відбувся 1883 року. Свого часу Кащенко співпрацював з “Освітою”, відкрив книгозбірню, організовував вечори пам’яті Кобзаря, підтримував дружні зв’язки з Оленою Пчілкою та Панасом Мирним. Найпопулярнішими творами Адріана Феофановича стали історичні опуси: “Запорозька слава” (1906), “На руїнах Січі” (1907), “Борці за правду”, “Під Корсунем”, “Над Кодацьким порогом (про гетьмана Івана Сулиму)” (усі – 1913), “З Дніпра на Дунай” (1914), “Гетьман Сагайдачний” (1915), “Мандрівка на пороги” (1916), “Кость Гордієнко-Головко – останній лицар Запорожжя” (1917), “Зруйноване гніздо” (1919). Також писав вірші та п’єси.