ТЕТЯНА АСАДЧЕВА
Унікальність закладу полягає у тому, що в експозиції гармонійно поєднані пізнавальний, розважальний та виховний принципи екскурсії.
24 травня 2003 року у столиці відкрив свої двері Водно-інформаційний центр, відомий також як Музей води.
Заклад був створений Київською міською державною адміністрацією за підтримки Міністерства довкілля Данії до Дня Києва під час проведення в місті 5-ї Європейської конференції міністрів охорони навколишнього середовища «Довкілля для Європи».
З нагоди 20 річниці з дня відкриття розповідаємо найцікавіші факти про один з найпопулярніших музеїв столиці.
- Музей води розміщується у старовинній водонапірній вежі в Хрещатому парку. Вона була збудована у 1876 році за проєктом архітектора Олександра Петра Адріана Шілє та впродовж багатьох десятиліть забезпечувала потреби киян у воді. Її висота 29 метрів.
Наприкінці XX століття пам’ятка була занедбана, але на початку 2000-х була відреставрована та пристосована під Водно-інформаційний центр.
Сусідня башта збудована у 1871-72 роках та розібрана у радянський час. Під час реставрації споруди музею її відновили за старовинними кресленнями. Зараз в ній розміщується адміністрація музею.
- Основна експозиція розміщується у приміщенні колишнього підземного резервуара чистої води, побудованого у 1909 році. Його збудували після переходу міста на артезіанське водопостачання з метою кращого забезпечення містян водою.
- Основною метою діяльності музею є інформування людей про гідросферу Землі та водні ресурси України, їх вразливість та необхідність для життя, технології підготовки безпечної для здоров’я питної води в системах централізованого водопостачання, водовідведення та очищення стічних вод, а також раціональні методи водоспоживання.
- Музей ділиться на три яруси: верхній доречно оздоблений композицією з молекул води — основи всієї гідросфери; в середньому відображаються різні прояви водної стихії; нижній зроблений у світлих тонах, що уособлює чистоту та вразливість води — джерела життя на Землі.
- Частина експозиції музею присвячена історії створення централізованого водопроводу в місті, відкритого 1 березня 1872 року, та історії водопроводу міста загалом, що діяв на Подолі щонайменше з 1633 року. Відвідувачі музею мають можливість побачити автентичні експонати XVIII-XXI століть, зокрема, дерев’яні, керамічні, чавунні та пластикові водопровідні труби.
- Над сходами до резервуара чистої води розміщений дуже цікавий документ — «Водна Хартія», ухвалена у 1967 році Радою Європи, дванадцять пунктів якої визначають важливі правила щодо водних ресурсів. У її першому пункті проголошується: «Без води немає життя. Вода — цінний, абсолютно необхідний для людини ресурс».
- Спустившись під землю, відвідувачі потрапляють у царство води у всіх можливих проявах і видах: величезні акваріуми, гігантський унітаз, моделі артезіанської свердловини та каналізаційного колектора.
- Також у музеї приділяється значна увага раціональному використанню водних ресурсів.
- Музей води оновили у 2020 році. Інтер’єр підземної частини Музею доповнили можливостями сучасної проєкційної техніки та науковим контентом, а в експозицію «Океан» з величезним акваріумом додали спецефектів, що створюють враження занурення на дно океану.
- З моменту заснування заклад став одним із перших сучасних музеїв нашого міста, який не втрачає популярності серед відвідувачів по сьогоднішній день. Особливо полюбляють Музей води столичні дітлахи та молодь.
Детальніше за посиланням: https://vechirniy.kyiv.ua/news/83249/
Шановні користувачі!
Пропонуємо вам джерела із зазначеної тематики, що знаходяться в електронному каталозі Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки:
Статті
Коломієць П. Замок води. // Науковий світ. – 2004. – №12. – С.23, 30.
Інтернет-видання
https://kyivcity.gov.ua/kultura_sport__dozvillia/muzei/muzei_vody/
https://kyiv.dityvmisti.ua/muzej-vodi-vodno-informatsijnij-tsentr/
https://stezhkamu.com/places/253_kyivskyy_muzey_vody_
https://ua.igotoworld.com/ua/poi_object/66518_muzey-vody.htm
https://vandrivka.com.ua/vodno-informatsijnij-tsentr-muzej-vodi/