Книжка Ярослава Карпця писалася 3 роки на основі спогадів зі щоденникових записів, що охоплюють 45 років життя видатного генія української культури. Це свідчення духовного життя та творчих пошуків автора, непересічні враження від багатьох зустрічей із діячами культури й мистецтва, міркування про матінку-природу й специфіку поетичної творчості.

У книжці 15 розділів, до кожного розділу є ілюстрація або ілюстрації. Розділи названі тими мовами, які знав Тичина. Основний акцент у цій книжці зроблено на ранніх роках життя і становленні особистості великого митця. Хоча є й розділи, присвячені рідному селу Павла Тичини часів Другої світової війни, також є занурення в легенду Полуботківських скарбів тощо.

Під час презентації автор розповів і про те, як Лідія Папарук, дружина Тичини, навмисне ці щоденники зіпсувала й покреслила, бо хвилювалася, що щось не так буде сприйнято радянською владою. А ще Лідія Папарук повикреслювала всі згадки про минулі кохання поета, щоби тільки про неї були згадки та свідчення. Але саме вона доклала усіх зусиль для того, щоб був створений музей поета, передавши особисті речі Павла Тичини до фондів.

Не усім відомо, що саме Тичина написав неофіційний гімн армії УНР «Як упав же він з коня». Цей вірш покладено на музику й створено пісню музичним гуртом «Хорея Козацька». А також чудовий вірш «Пам’яті тридцяти», який він присвятив пам’яті Героїв Крут. Співачка Марія Бурмака виконує пісню на цей вірш. Тичина писав не тільки патріотичні вірші, ранні його роботи присвячені природі. Музичний гурт «Пиріг і батіг» виконав чудову композицію «Гаї шумлять».

Прекрасно оформлена палітурка книжки. Її дизайнери – Людмила Коротич і Діана Коваленко. Студентка Діана Коваленко спільно з іншими спудеями Фахового коледжу КНУТД проілюстрували роман.

Запрошуємо усіх до прочитання, аби новим поглядом осягнути талант і непересічність особистості геніального українського поета.