Народ мій є! Народ мій завжди буде!
Ніхто не перекреслить мій народ!..
Народ мій є! В його волячих жилах
Козацька кров пульсує і гуде!
Василь Симоненко.
В цих рядках – весь Симоненко – світлий, сповнений любові до рідної землі і ненависті до її ворогів. Талановитий, неповторний і величний, який назавжди вписав своє ім’я в книгу нашої історії. Славетний син українського народу, Симоненко зробив великий внесок у популяризацію рідної літератури та культури. З нагоди дня народження поета відділ абонемента пропонує книжкову виставку «Я для тебе горів, український народе».
Василь Симоненко народився в селі Біївці Лубенського району на Полтавщині. Ріс без батька, мати працювала в колгоспі. Дитинство і юність поета припали на воєнні та післявоєнні роки.
Ще в школі Василя почали називати гучним словом «поет», бо саме тоді почав писати вірші. Після закінчення сільської середньої школи із золотою медаллю він навчався на факультеті журналістики Київського університету. Успішно закінчивши його у 1957 році, почав працювати співробітником газет «Молодь Черкащини», «Черкаська правда», власкором «Робітничої газети».
Перша збірка поезій Василя Симоненка з’явилася у 1962 році у Держвидаві й одразу стала подією в літературно-мистецькому житті України. Його поезії вирізнялися тонким естетичним смаком, чистою правдою, романтичним поривом. Того ж року В. Симоненко став членом Спілки письменників України.
Точкою останнього відліку для Симоненка була подія, що сталася влітку 1962 на залізничній станції «Ім. Тараса Шевченка» (Сміла) – поета жорстоко побили працівники міліції. 14 грудня 1963 року Василь Симоненко помер. Журналістка і письменниця Лілія Шитова, яка працювала разом із Симоненком згадує: «Настав чорний день 14 грудня 1963 року. Потім – похорони… Люди прощалися зі своїм поетом. Україна прощалася зі своїм сином. А десь у високому-високому небі калатали й калатали дзвони. Люди не могли їх почути. А земля – чула. Земля, з якої вийшов і в яку перейшов…»
Український поет і журналіст, діяч українського руху опору, шістдесятник. За своє коротке життя Василь Симоненко зміг написати кілька поезій та новел, провідною темою яких є любов до рідної землі, відповідальність за ïï долю. Поет отримав Шевченківську премію лише через 30 років, уже в Незалежній Україні, посмертно.
Запрошуємо відвідати нашу книжкову виставку, яка діятиме до 18 січня.
Матеріали, що представлені на ній, будуть цікавими для усіх, хто хоче більше познайомитися з творчістю поета та дізнатися про його таке коротке, але яскраве життя.