18 травня — День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. У цьому році 81-ші роковини депортації кримськотатарського народу з території Кримського півострова радянським тоталітарним режимом. Цього дня, 1944 року розпочалася спецоперація військ НКВД зі звільнення Кримського півострова від корінного населення. Загалом за три дні з Криму вивезли понад 190 тисяч кримських татар. Також у 1944-му з півострова депортували понад 40 тисяч болгар, вірмен, греків, турків і ромів.

Залучений особовий склад відзначився жорстокістю: операція відбувалася із застосуванням насильства. У більшості випадків кримським татарам не пояснювали, що відбувається, куди саме їх везуть, а на збори давали не більше 15 хвилин. Таким чином, кримські татари покинули власні домівки не готовими до довгої та виснажливої дороги, не кажучи вже про облаштування на чужині. Згідно з Постановою, депортація мала бути завершена до 1 червня 1944 року, проте радянський репресивний апарат було вкотре використано для “перевиконання плану”. Радянський режим здійснював депортацію, використовуючи значну кількість репресивних органів — із залученням 23 тисяч солдатів та офіцерів НКВС, 9 тисяч оперативників НКВС і Народного комісаріату державної безпеки, 100 легкових, 250 вантажних автомобілів, 67 ешелонів. Вже о 8 годині ранку 18 травня 90 тисяч кримських татар було завантажено у 25 ешелонів, які складались з товарних вагонів. 48 400 кримських татар у 17 ешелонах вже були депортовані до Узбекистану.

19 травня було депортовано в товарних вагонах ще 165 515 кримських татар. Зрештою, такі темпи дозволили катам вже 20 травня відзвітуватися у москву про “очищення” Криму від кримських татар. Тривалість вбивчого шляху депортованих до місць спецпоселень в товарних вагонах тривала в середньому 2-3 тижні. Дорогою, у тісних вагонах, без їжі, води та медичної допомоги, від голоду та хвороб загинуло 7000-7900 кримських татар. Кримських татар, солдатів та офіцерів радянської армії після закінчення Другої світової війни відправляли у місця депортації або трудові табори, у цілому — це майже 9 тис. кримськотатарських солдатів та офіцерів.

На цьому страждання не завершилися… У зв’язку з суворим наглядом репресивних радянських структур та примусову фізичну працю на виснажливій роботі, за перші півтора року тільки в Узбекистані померло майже 30 000 кримських татар.

Після незаконної анексії Криму в 2014 році російська влада продовжує дискредитацію та утиски кримських татар, що залишилися на півострові. Верховна Рада України Постановою від 12 листопада 2015 року № 792-VIII «Про визнання геноциду кримськотатарського народу» визнала депортацію з Криму кримських татар у 1944 році геноцидом кримськотатарського народу і встановила в Україні 18 травня День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. У Постанові наголошується: «Системний тиск на кримськотатарський народ, репресії громадян України за національною ознакою, організація етнічно і політично мотивованих переслідувань кримських татар, їхніх органів, таких як Меджліс кримськотатарського народу та Курултай кримськотатарського народу, на тимчасово окупованій території України з боку державних органів російської федерації, починаючи з дати тимчасової окупації, є свідомою політикою етноциду кримськотатарського народу».

Україна визнала злочин примусової депортації актом геноциду кримськотатарського народу, керуючись положеннями Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, засуджуючи політику тоталітарного режиму щодо утисків корінного народу України. Латвія , Литва у 2019 році, Канада у 2022 та Польща у 2024 році визнали депортацію кримських татар, корінного народу України, геноцидом. Триває робота із визнання депортації геноцидом в інших країнах.

Після тимчасової окупації Криму країна-агресорка так само, як і 81 рік тому радянський тоталітарний режим, здійснює злочин проти міжнародного гуманітарного права — заміщення населення Криму, та проводить репресії, утиски та переслідування кримських татар, ігнорує всі міжнародні норми гуманітарного права. Цілеспрямовано підтримується та стимулюється міграція росіян на кримську українську землю, батьківщину кримських татар.

Вшановуючи пам’ять депортованих, пропонуємо переглянути добірку нової літератури, опублікованої з часів повномасштабного вторгнення.

1. Вільні голоси Криму : [спецпроєкт про журналістів у неволі] / [авт. ідеї Т. Терен ; авт. біогр. нарисів: О. Єфименко та ін. ; упоряд.: І. Березніцька, О. Яремчук, А. Левкова ; ред.: А. Левкова ; пер. листів: І. Андрусяк ; іл.: М. Глушко ; передм. М. Джемілєв. – Харків : Віват, 2025. – 348, [2] с. : іл. – (Бібліотека українського ПЕН).

«Вільні голоси Криму» — збірка портретів шістнадцяти політвʼязнів-журналістів, які борються за права людини та свободу слова на окупованому півострові. росія позбавила їх волі на терміни від семи до дев’ятнадцяти років. Більшість героїв цієї книжки — кримські татари, тому в багатьох портретах читач знайде пояснення історичного контексту, зрозуміє причини безупинного опору корінного народу Криму радянській, а тепер російській системі. До книжки увійшли вибрані листи, уривки з щоденників та виступи в судах журналістів-політвʼязнів.

2. Абдулаєва, Г. Історія Криму. Коротка оповідь великого шляху / Гульнара Абдулаєва. – Київ : Віхола, 2024. – 224 с. : портр.

Історикиня Гульнара Абдулаєва у своїй книжці змальовує тисячолітню історію Криму — від найдавніших часів і до сьогодні. Вона знайомить нас із кримськими татарами, караїмами й кримчаками, розповідає, ким були уруми та як припинило своє існування Кримське ханство.
Як Чорне озеро стало Чорним морем, якою мовою говорили корінні народи Криму та які стосунки були між козаками й кримськими татарами? Як росія завойовувала Крим і переписувала історію, вдавалася до терору, голоду, депортації…

3. Генова, Є. Кримськотатарські родини / Євгенія Генова. – Харків : Фоліо, 2024. – 223 с. : фотоіл. – (Фронтир).

Цю книжку склали чотирнадцять історій кримськотатарських родин, які розповіли авторці різні люди, відомі й невідомі. У них спільний біль і спільна памʼять про жахіття війни, гоніння, депортації, голод. З покоління в покоління їх переслідує один і той самий ворог, яку б нову назву він щораз для себе не придумував: чи то російська імперія, чи то срср, чи то російська федерація. Тортури, до яких він вдається, мають приборкати кримських татар, а в разі непокори нелюди просто знищують і так нечисленний народ. Ніби наяву читач побачить змучених підлітків, які збирають бавовну в Голодному степу Узбекистану. Розпач жінки, яку виганяють з рідної домівки. Горе дружини загиблого захисника України. Та обʼєднані ці родини не тільки спільним болем, а й спільним прагненням: повернути собі Батьківщину, жити у вільному Криму.

4. Гримич, М. Умерови: Історія однієї родини на тлі кримськотатарського національного руху XX-XXI ст. / Марина Гримич. – Київ : Нора-Друк, 2023. – 432 с. : іл., портр.

Книга Марини Гримич «Умерови: Історія однієї родини на тлі кримськотатарського національного руху ХХ–ХХІ ст.» — це літературне відтворення боротьби кримських татар за право жити і працювати на власній Батьківщині через участь в ній кількох поколінь відомої і шанованої родини Умерових. У книзі викладено маловідомі факти про спосіб і стиль життя кримських татар в депортації; про своєрідні організаційні форми на ранніх етапах національного руху, про неоднозначні ситуації й відверті подробиці акції «Москва–1987»; про звичаєво-правові форми вирішення земельного та житлового питань в Криму після повернення кримських татар; про брудне і зрадливе закулісся кримської політики в 1990-х та 2000-х і про те, як практично був анексований Крим.

5. Абдулаєва, Г. 25 відомих кримських татар : від Кримського ханства до сьогодення / Гульнара Абдулаєва. – Харків : Фоліо, 2021. – 286 с. : іл., портр. – (Знамениті).

Ця книга присвячена найвидатнішим кримським татарам, завдяки яким кримськотатарську державу і народ знають та поважають у світі, а найголовніше — тим урокам, які ми отримали протягом нашої спільної історії, і про які не маємо права забувати. Йдеться зокрема про відомого українського громадського діяча кримськотатарського походження Мустафу Джемілєва.

Також радимо добірку літератури «Не стерти пам’яті народу» та відеосюжет із циклу «Історична правда з Вахтангом Кіпіані» про боротьбу за повернення кримських татар на Батьківщину. Більше літератури про ті події шукайте в електронному каталозі бібліотеки і замовляйте у зручній вам бібліотеці.

Інтернет-ресурси:

Депортація кримських татар. Вікіпедія

Депортація кримських татар

Матеріали до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

“Примусова депортація кримських татар”, прямий етер ПБ імені Лесі Українки з Вахтангом Кіпіані

Презентація на тему: “Кримськотатарський геноцид”.

Презентація до Дня пам’яті жертв депортації кримських татар

Презентація “Становище кримських татар у місцях депортації та їх боротьба за повернення на батьківщину”

Презентація з історії України на тему “Кримські татари в боротьбі за повернення на батьківщину”

Повернення кримських татар із депортації

Відео-презентація історичної довідки

Депортація кримських татар – ще один геноцид, скоєний Москвою, Історія обману