Тетяна Асадчева

Контрактова площа — це місце, де перетинаються епохи, легенди та живий ритм сучасного Києва. Її історія налічує понад тисячу років, а старовинні будівлі та археологічні знахідки нагадують про славне минуле столиці, що бере початок ще з часів Київської Русі. Контрактова площа — одна з найстарших площ Києва. Вона впродовж декількох століть слугувала центральним осередком ділового та торгівельного життя міста. У княжу добу ця місцевість називалася «Торговищем» на відміну від житнього торгу на Подолі та Бабиного торжку в Верхньому місті.

Завдяки вигідному розташуванню поруч із Дніпром і торговими шляхами «Торговище» стало головним місцем укладання угод між купцями та ремісниками, а згодом перетворилося на центр економічної активності Києва. Адже після занепаду Верхнього міста внаслідок монголо-татарської навали 1240 року саме Поділ став важливим комерційним центром, а Контрактова площа — його серцем.

У XV столітті тут з’явилася ратуша та фонтан «Самсон», а згодом Братський монастир і комплекс церковних споруд. Згодом площа отримала назву Ринкова, адже саме тут купці укладали контракти та зберігали свої товари. З плином часу міська влада почала офіційно регулювати торгівлю, що змушувало купців укладати контракти на право ведення бізнесу. Саме ця практика поступово закріпилася як основна функція площі, що привело до появи її сучасної назви.

Вже наприкінці XVIII століття Контрактова площа стала ключовим майданчиком для міжнародних ярмарків, продовжуючи відігравати важливу роль у комерційному житті Києва. Після пожежі 1811 року, яка вважається однією з наймасштабніших катастроф в історії Києва, зовнішній вигляд Подолу суттєво змінився. Полум’я знищило більшу частину району, зруйнувавши понад 2 тисячі будинків, 12 церков, 3 монастирі, що складали понад ⅔ всіх будівель місцевості.

У цей період Поділ зазнав масштабної реконструкції, яку здійснили київський архітектор Андрій Меленський та його колега з Петербурга шотландський зодчий Вільям Гесте. Район отримав впорядковану міську структуру, типову для того часу: замість вузьких звивистих провулків проклали рівні просторі вулиці, які сформували мережу симетричних прямокутних кварталів, котрі мали зробити район більш впорядкованим і безпечним. Саме тоді з’явилася знайома нам сучасна мережа вулиць Подолу.

Цікаво, що від старої «допожежної» структури району збереглися лише вулиці Покровська та Притисько-Микільська, що нагадують про його давнє середньовічне планування Києва.

Вид на Контрактову площу. Гравюра середини ХІХ століття. фото: Музей історії Києва

За проєктом Вільгельма Гесте на Контрактовій площі мав постати масштабний адміністративний комплекс, що включав Магістрат, Контрактовий будинок та Поштову станцію, з’єднані відкритими галереями.

Проте через брак коштів вдалося реалізувати лише частину задуму: збудували Контрактовий будинок — найменшу споруду з усього ансамблю. Велична будівля Магістрату, що мала прикрашати площу портиком із шести колон і двоярусною вежею зі скульптурним оздобленням, так і не була зведена. Також не вдалося реалізувати проєкт Поштової станції, яка мала стати важливим елементом міської інфраструктури.

Згодом із розвитком залізничної мережі комерційне життя Києва змістилося до Хрещатика, що поступово зменшило актуальність проєкту Гесте. Попри те, вже у ХХ столітті різні архітектори неодноразово поверталися до ідеї завершення комплексу, однак його початковий задум так і залишився невтіленим. Впродовж XIX-XX століть вона кілька разів змінювала свою назву — від Олександрівської до Червоної, поки у 1990-му році їй не повернули історичну назву — Контрактова.

У 2017 році вона стала пішохідною, а її сучасний образ доповнило оглядове колесо, яке додає до історичного шарму площі новий акцент. Прогуляємося Контрактовою площею, щоб роздивитися її найбільш знакові споруди та пам’ятки.

КОНТРАКТОВИЙ БУДИНОК

Контрактовий будинок. Фото: Борис Корпусенко

Контрактовий будинок — одна з найвідоміших споруд Контрактової площі, яка відігравала ключову роль у торгівельному житті Києва XIX століття.

Збудований у 1817-1819 роках після масштабної пожежі 1811 року, Контрактовий будинок став головним місцем укладання торгових угод. Щороку тут проходили контрактові ярмарки, які збирали купців з усієї Європи. У будівлі велися перемовини, підписувалися важливі угоди, а також відбувалися культурні події, включаючи вистави, концерти та зустрічі відомих діячів.

Контрактовий будинок та площа у середині ХХ століття. Фото з колекції Еміля Панасюка/Facebook

Архітектурно Контрактовий будинок є класичним зразком стилю класицизму з просторими залами та масивним колонним портиком. Його стіни пам’ятають таких історичних особистостей, як Тарас Шевченко, Микола Гоголь, Олександр Пушкін, Оноре де Бальзак, Ференц Ліст та багато інших.

Сьогодні Контрактовий будинок — це місце, де відлунює комерційне минуле Києва, водночас інтегруючись у сучасне життя столиці.

ГОСТИНИЙ ДВІР

Будівля Гостиного двору до 2013 року. Фото: Вікіпедія

Це одна з ключових архітектурних пам’яток Контрактової площі. Його історія почалася у XVIII столітті, коли на цьому місці розташовувався комплекс дерев’яних торгових крамниць. Згодом, у 1809 році, за проєктом архітектора Луїджі Руска було зведено кам’яну одноповерхову будівлю, перебудовану в 1829 році. Споруда мала просторий внутрішній двір, оточений галереями, де купці могли зберігати товари, укладати угоди та проводити ярмарки.

Гостиний двір швидко став важливим торгівельним центром Києва, що приваблював купців з різних регіонів та міст. У його стінах вирувало економічне життя: тут продавали текстиль, посуд, ремісничі вироби та харчі. Всередині будівлі розміщувалися 53 крамниці. Більшість купців індивідуально добудовували горище над своїми лавками, яке виконувало функцію повноцінного другого поверху. Зі сторони площі та скверу в ньому знаходився шовковий ряд, зі сторони Братського монастиря — залізні ряди, а зі сторони фонтана «Самсон» — товари з льону та хутра.

Вже у XX століття значення Гостиного двору поступово зменшилося, а вже у радянський час пам’ятка почала занепадати. За загальним планом 1947 року його навіть планували знести, але сама пам’ятка дожила до середини 1970-х та була знесена вже під час будівництва метро. Сучасну будівлю Гостиного двору звели у 1983-1987 роках на основі архівних проєктів, відтворюючи історичний вигляд споруди. Вона постала на місці старої конструкції, яку демонтували через її аварійний стан.

Гостиний двір залишається ключовим архітектурним елементом Контрактової площі, однак вже тривалий час знаходиться у занедбаному стані. У 2018 році київська влада домоглася повернення будівлі у державну власність та розробила плани щодо її відновлення, прагнучи повернути пам’ятку місту і зберегти її історичну значущість. Наразі попри численні обговорення щодо його майбутнього будівля досі залишається предметом дискусій між представниками влади, місцевої громади та активістами, щоб повернути пам’ятці статус історичного та культурного центру столиці.

ФОНТАН «САМСОН»

Фонтан «Самсон» на Контрактовій площі. Фото: Ольга Косова

Фонтан «Самсон» — одна з найстаріших пам’яток Контрактової площі, створена у XVIII столітті. Архітектор Іван Григорович-Барський спроєктував павільйон над джерелом, що слугував частиною міського водопроводу.

Спершу композиція включала ангела з чашею, звідки текла вода, але у 1749 році її замінили на скульптуру біблійного Самсона, що розриває пащу лева — саме з неї почала струменіти вода.

За легендою, вода фонтану була пов’язана з річкою Йордан, що надавало їй особливі властивості.

Фонтан «Самсон» і торгівля. Фото з колекції Еміля Панасюка/Facebook

Поблизу «Самсона» часто проводилися різноманітні ярмарки, де торгували різноманітними товарами. Ціни вважалися одними з найнижчих у місті. Звідси виникло відоме тогочасне київське прислів’я: «Коло лева печінка дешева».

Також біля Самсона часто проводилися гастрономічні заходи, подібні до сучасних фестивалів вуличної їжі, де готували страви у печах, вкопаних у землю. За спогадами тогочасних киян тут можна було поласувати не лише випічкою чи смаколиками, але з’їсти повноцінний обід з борщем, варениками та іншими стравами.

У 1934 році пам’ятка була зруйнована за наказом радянської влади, але у 1982 році була відновлена. Оригінальна статуя Самсона зберігається в музеї, а на площі встановлена її копія. На сьогодні фонтан «Самсон» залишається однією зі знакових і популярних пам’яток київського Подолу. Але, на жаль, це не захищає її від дій вандалів. Так, у 2019 році троє неповнолітніх хлопців пофарбували статую у рожевий колір, що спричинило неабиякий резонанс у суспільстві.

У 2020 році фонтан відреставрували. Тоді ж ротонда змінила свій традиційно білий колір на блакитний і золотий. Також найстарший фонтан столиці увійшов до проєкту Юлії Бевзенко «Шукай». Мініскульптурку із ним можна побачити у внутрішньому дворику бізнес-центру Astarta Organic Business Centre.

ЦЕРКВА УСПІННЯ БОГОРОДИЦІ ПИРОГОЩІ

Церква Успіння на Подолі. Фото зі сторіки парафії/Facebook

Церква Успіння Богородиці Пирогощі — одна з найдавніших культових споруд Києва, розташована на Контрактовій площі. Її зведення датують 1131-1132 роками, коли князь Мстислав Володимирович ініціював будівництво першої кам’яної церкви Києва, створеної повністю з цегли.

Існує кілька версій походження назви храму. Одна з них пов’язана з візантійською іконою «Пірготісс», що означає «вежа» і, за переказами, була привезена до Києва з Константинополя. Інша версія пояснює назву тим, що храм спорудили на кошти купців, які торгували хлібом, адже «пирогощі» могло означати «добра їжа» або «щедра трапеза».

Церква Пирогощі у ХХ столітті. Фото з відкритих джерел

За свою багатовікову історію церква неодноразово переживала руйнування: її знищували монголо-татари у 1240 році, кримські татари у 1482-му, а також численні пожежі та військові лихоліття завдавали їй значних пошкоджень. Вона зазнавала кількох реконструкцій, зокрема у XV, XVII та XVIII століттях, коли її перебудовували у стилях ренесансу, бароко та класицизму.

Розкопки фундаментів церкви у 1970-х. Фото зі сторінки спільнои «Старі фото Києва”/Facebook

У 1935 році радянська влада повністю зруйнувала храм, і лише наприкінці XX століття почалася його реконструкція. У 1997-1998 роках церкву було відновлено у давньоруському стилі, максимально наближеному до первісного вигляду.

Сьогодні церква Успіння Богородиці Пирогощі є важливою історичною та релігійною пам’яткою Києва, зберігаючи вікову спадщину столиці та продовжуючи виконувати духовну функцію.

***

На Подолі встановили скульптурку «Київські контракти». Це 48-ма скульптурка проєкту «Шукай». Її встановили на фасаді Контрактового будинку.

Як і усі інші скульптурки проєкту «Шукай», «Контракти» мають свою легенду. На цій, якщо потерти сам контракт на фігурі, то підпишете вдалий контракт. Про це, до речі, можна дізнатися і завдяки QR-коду, який подає інформацію про проєкт.

Щоб укласти вдалий контракт треба потерти папір на скульптурі.