Сьогодні, 25 лютого, ми відзначаємо важливу дату – 155-річчя від дня народження Лесі Українки. Продовжуючи добру традицію, колектив Публічної бібліотеки імені Лесі Українки спільно з небайдужими киянами зібрався біля могили Лариси Петрівни Косач на Байковому кладовищі для участі у громадській панахиді.

Цьогорічна панахида на Байковому кладовищі об’єднала друзів бібліотеки, науковців, митців та захисників України:

Микола Томенко – громадський діяч та засновник фонду «Рідна країна», відзначив європейську місію Лесі Українки та її роль у сучасному культурному просторі.
Анатолій Горовий – відомий історик, письменник, художник та ректор колишнього Києво-Печерського гуманітарного колегіуму, відкрив захід, нагадавши про глибоке коріння Лесиної спадщини.
Ольга Романюк – директорка бібліотеки, наголосила, що книгозбірня залишається справжнім «виталищем Лесиного духу», де щоденно популяризується її слово.
Зоя Ружин – поетеса, заслужений працівник культури України та голова ГО «Поступ жінок-мироносиць», ініціаторка проєкту «Мистецький спецназ» організувала урочисту ходу та вшанування Лесі Українки біля місця її вічного спочинку з участю народного хору “Гомін” (керівник – Зеновій Корінець), представників грузинської спільноти Києва, курсантів Київського професійного коледжу з посиленою військовою та фізичною підготовкою, представників НСПУ та культурних установ Києва.
До вшанування долучився Микола Ярмолюк – член товариства «Просвіта», дипломат та перекладач, а також представники Національного театру імені Лесі Українки, що підкреслює єдність культурної спільноти.

Особливо трепетно було бачити серед присутніх наших військових. Ваші квіти на граніті – це символ того, що боротьба за свободу, про яку писала Леся, триває, і ми обов’язково переможемо.

Ми вдячні кожному, хто сьогодні прийшов вклонитися великій українській поетесі. «Ні! Я жива, я буду вічно жити!» – сьогодні ці слова звучать як присяга.