У гнітючій круговерті довкола новин про пандемію коронавірусу вийшов з поля уваги той факт, що ще на початку ХХІ сторіччя людство охопила пандемія нового формату. Стрімкий розвиток технологій, соцмереж та засобів масової інформації не є вичерпно позитивним явищем. Канали інформації та їх споживачі потрапили у пастку маніпуляторів і фейків. Але все у світі прагне рівноваги, тому на таку шкідливу дію інформаційного мотлоху виникла протидія. Нині створені організації та ініціативи, які очолюють досвідчені майстри з пошуку і спростування фейків. Однією з них є Оксана Мороз. 26 листопада у прямому етері з модератором Іриною Костюк вона розповіла, в які інформаційні капкани ми необачно потрапляємо ледь не кожного дня.
Оксана Мороз – експерт високої категорії з питань фейкових потоків. Вона заснувала волонтерську ініціативу «Як не стати овочем», ціллю якої є навчити 7 млн українців інформаційній гігієні до 2024 року. Написала дві книги «Нація овочів? Як інформація змінює мислення та поведінку українців» та «Боротьба за правду. Як мій дядько переміг брехню», видані 2020 року.
Гостя етеру доступно пояснила, чому виникають фейки та кому вони потрібні. Оксана Мороз навела для роздумів прості приклади. Здавалося б, чим може бути небезпечним тест у Фейсбуці під назвою «Яку машину ти купиш у 2021 році?». За розважальним характером таких швидких тестів криється зловмисний намір: якщо пройти такий алгоритм тесту, то його автори отримують доступ до вашої приватної інформації на акаунті, а також інформації ваших друзів. Які ще маніпулятивні лабіринти приховані на сайтах новин та у популярних месенджерах – дивіться у записі прямого етеру.