Ми живемо у час, коли кожна столична інституція має не лише працювати за своїм профілем, а й бути точкою опори для людей. Психоемоційна стійкість киян – це питання безпеки, якості життя і витримки міста під час війни. Якщо говорити про «безпечний простір для всіх» або «місце безпеки в небезпечному світі», то альтернативу публічній бібліотеці годі знайти. І це стосується не лише фізичної безпеки, а значно ширшого, сучасного змісту.

Фізична безпека та захищеність.

Під час війни або криз бібліотеки часто стають:
– місцем з укриттям або доступом до нього;
– простором, де працює світло, інтернет, тепло;
– локацією, де люди можуть перечекати тривогу або стрес. На сьогодні 40 публічних бібліотек Києва забезпечені електрогенераторами або альтернативними їм засобами.

Психоемоційна безпека.

Сучасні бібліотеки — це простір, де:
– тебе не оцінюють, не критикують і не соромлять;
– можна бути собою, говорити вголос або мовчати;
– є місця для відновлення, творчості, дихання «між ударами реальності». Тому багато міжнародних організацій називають бібліотеки “safe spaces” — безпечними просторами для психічного добробуту. 35 публічних бібліотек Києва пропонують послуги психолога (або введений в штат бібліотеки, або партнерська співпраця)

Інтелектуальна та інформаційна безпека в бібліотеці.

Бібліотека — це територія:
– доступу до перевіреної інформації,
– захисту від маніпуляцій,
– свободи думки,
– уважних до етичних норм працівників.
У світі фейків і пропаганди бібліотека – місце, де людина може знайти правду й навчитися розрізняти інформацію.

Соціальна безпека та інклюзія.

Бібліотеки працюють за принципами:
– для всіх – незалежно від віку, статі, мови, здоров’я, статусу;
– рівного доступу — ресурси відкриті кожному.
У багатьох країнах бібліотеки є одним із небагатьох громадських просторів, де нічого не потрібно купувати, щоб тут бути. Це «острівець рівності» у суспільстві розшаровування людей. Місце, де турбуються про людину.
У бібліотеках працюють фахівці, які:
– знають, як підтримати людину в кризі;
– організовують безпечні події;
– створюють атмосферу прийняття;
– навчають навичкам, що зменшують вразливість (цифрова грамотність, медіаграмотність, емоційна стійкість).
У багатьох міжнародних документах бібліотека — це «community anchor» — «якір громади», який утримує людей під час бурі.

Психосоціальний напрямок діяльності бібліотек виник давно, не під час війни. Бібліотерапія досить поширена в європейських бібліотеках. І українські не виняток. Протягом 2022-2024 років, у межах програми «Столична культура», у Києві реалізовувався проєкт «Бібліотерапія: твоя книга щастя», спрямований на психологічну підтримку громадян через консультування психолога та підбір терапевтичної літератури. Зокрема, ця ініціатива зосереджувалася на наданні психологічної допомоги та рекомендації художніх творів і психологічних видань, а також проведенні співбесід, що фокусувалися на позитивних змінах.

Основні аспекти проєкту:

Проєкт включав просвітницьку та консультативну допомогу від психолога. Терапевтична література: бібліотеки надавали рекомендації як психологічних, так і художніх творів, які мають терапевтичний ефект (рецепти БАДД, Аптечна професійна асоціація України). Консультативні співбесіди: учасникам пропонували співбесіди, що допомагали знайти шляхи для покращення їхньої ситуації.

Пілотний проєкт «Як ти?», до якого поки що відібрано 12 публічних бібліотек – ключовий крок до системності.

12 бібліотек столиці, які беруть у ньому участь, це ті заклади, де сьогодні:

проводиться системна психоемоційна підтримка, працюють підготовлені команди, які можуть реагувати на потреби людей різного віку, діють програми відновлення через творчість, комунікацію, арт-практики, читання, є співпраця з психологами, волонтерами, соціальними службами та громадськими організаціями

Публічна бібліотека імені Лесі Українки для дорослих міста Києва
ЦБ ім. Тараса Шевченка для дітей
Бібліотека №160 Дарницького району
Бібліотека №115 Деснянського району м. Києва
Центральна бібліотека «Свічадо» Святошинського району м. Києва
Бібліотека ім. І. Шамо Солом’янського району
Бібліотека ім. М. Гоголя Голосіївського району
Бібліотека імені Панаса Мирного Оболонського району
Бібліотека ім. М. Костомарова Шевченківського району
Бібліотека ім. П. Тичини Дніпровського району
Бібліотека №150 Печерського району
Бібліотека на Межигірській Подільського району.

І так, місту важливо розвивати цей напрям. Це відповідає реальним потребам киян. Бібліотеки запитувані як місця, де можна отримати підтримку без стигми й безкоштовно. Формування мережі точок психоемоційної підтримки в кожному районі – поступове підключення нових бібліотек, які готові працювати у цьому напрямку із залученням партнерів, НГО, психологічних служб, міжнародних організацій.

Ми будемо розвивати цей напрям, бо це – про гідність киян, про якість нашого спільного життя і про силу міста, яке вистоїть. Ще декілька років тому ми сформували БАДДи – рецепти для лікування читанням певних психічних станів (Бібліотека Аптека Для Душі). Згодом, надихнувшись досвідом наших європейських колег, почали формувати підбірки книжок, які викликають різні емоції.
Розділів шість — радість, подив, смуток, гнів, страх та любов.
Проєкт створення бібліотек емоцій одержав підтримку програми ЄС “Креативна Європа”. Знайти “Бібліотеки емоцій” можна у бібліотеках Литви, Бельгії, Польщі та Словенії.

Короткий огляд (що роблять європейські бібліотеки).

«Libraries of Emotions / Libraries of Emotions for Good» – проєкти, що використовують читання й мистецтво для психічного здоров’я й соціальної інклюзії (пілотні програми, методології для бібліотек).

«Libraries on Prescription» (пілотні ініціативи в Європі) — схема, де медики/соціальні працівники скеровують людей у бібліотеки для участі в терапевтичних, творчих або соціальних програмах.

Мережі в Європі, що допомагали підтримувати біженців і переміщених осіб (Польща, Угорщина та ін.), — бібліотеки пропонують інформацію, мовні курси, соціальні зустрічі й волонтерську координацію.

Підхід, який доводить ефективність (коротко).

Фокус на спільноті, не лише на індивідуальному лікуванні – відновлення через відчуття належності. Але важливо! Не замінювати фахову психотерапію: бібліотека – комплементарний, низькопороговий сервіс; має бути чіткий механізм скерування людей з тяжкими симптомами до профільних спеціалістів. Пильність до безпеки й етичних аспектів (конфіденційність, підготовка фасилітаторів).

Сьогодні бібліотеки практикують:

Тренінги: з навичок емоційної стійкості, самодопомоги під час стресу, з жестів зцілення і любові (секрети МУДР), лекції на актуальні теми зі збереження ментального здоров’я.
Арттерапію: із сухоцвітів, глинотерпія, нейромалювання, терапія воском, пластилінографія, малювання кавою, олівцями, оригамі.
Казкотерапія, терапія ляльковим театром, каністерапія, активними рухливими іграми для дітей, музикотерапія, терапія танцем, терапія співом, біосугнетивна терапія (вербальне (словесне) та невербальне (дотик, звуки природи, музика), мандалотерапія.
Теплі кола спілкування і рукоділля – говоримо, відчуваємо, творимо. Вишивання, плетіння і виготовлення ляльок.
Облаштування куточків, де можна зайнятися легкою гімнастикою, виміряти тиск, рівень кисню в крові.
Шахово-шашкові турніри.

Що використовують бібліотеки і чим мають бути забезпечені:

Обладнання для творчих і терапевтичних практик.
Мольберти, ватмани, папір різних форматів.
Акрилові, гуашеві, акварельні фарби, пастелі, фломастери, маркери, олівці.
Глина, пластилін, матеріали для ліплення.
Текстильні матеріали для арттерапії: фетр, нитки, стрічки.
Набори для колажування (журнали, ножиці, клей, кольоровий папір).
Набори для сенсорних практик (кінетичний пісок, антистреси).
Обладнання для релаксаційних та майндфулнес-занять.
Каремати, подушки, пледи.
Аромадифузори / лампи (за бажанням та можливістю).
Маленькі колонки для спокійної музики.
Проектор для показу відео або візуалізацій.
Лампи з теплим світлом, світлодіодні гірлянди для створення атмосфери.

Інформаційно-освітні ресурси.

Книжки з психології, самодопомоги, травма-інформованого підходу.
Методичні матеріали з кризової психології.
Брошури / буклети про саморегуляцію, техніки дихання, вправи.
Доступ до онлайн-терапевтичних платформ (за наявності).

Технічне оснащення.

Ноутбуки / комп’ютери для проведення онлайн-зустрічей, консультацій, трансляцій.
Якісний інтернет.
Мультимедійний проектор та екран.
Колонки, мікрофони для групових подій.
Фотоапарат чи смартфон для фіксації процесів та створення контенту.
Принтер для друку методичних матеріалів.
Елементи для створення безпечного середовища
М’які меблі (крісло-мішки, пуфи).
Рослини — створюють відчуття стабільності та турботи.
Візуальні матеріали із техніками самодопомоги.
«Куточок тиші» для емоційного відпочинку.
Ресурси для роботи з групами ризику.