Тетяна Асадчева

Величний прибутковий будинок на розі вулиць Богдана Хмельницького та Миколи Лисенка, зведений у 1900-1901 роках за проєктом Миколи Яскевича, зберігає чимало таємниць та цікавих історичних деталей. Однією з найчарівніших вулиць старого Києва є вулиця Богдана Хмельницького, що в минулому мала назву Фундуклеївська, яка була так названа у 1869 році на честь київського губернатора Івана Фундуклея.

У середині XX століття вона належала до 1 розряду, що стало важливим поштовхом для її активного розвитку. Цей найвищий статус сприяв не лише модернізації вулиці, а й залученню інвестицій для будівництва елегантних прибуткових будинків, які стали символом архітектурного процвітання Києва та його культурного розмаїття. Завдяки цьому вулиця поступово набувала вигляду престижної частини міста, яка приваблювала як мешканців, так і гостей столиці.

Вже наприкінці ХІХ століття власником ділянки неподалік Міського театру був відомий тогочасний зодчий Микола Самонов (1819-1898), який тривалий час обіймав посаду головного архітектора Києва, відігравши значну роль у формуванні історичної забудови Києва.

Після його смерті цю ділянку успадковує його син, колезький радник Микола Самонов-молодший. Вже на зламі століть він замовив київському цивільному інженерові Миколі Яскевичу проєкт власного прибуткового будинку.

Будівництво тривало у 1900-1901 роках. На розі вулиць Фундуклеївської та Театральної, поблизу новозведеного Оперного театру, виросла велична споруда у стилі неоренесансу. Будівля вражала гармонійністю та витонченістю. Півциркульні та прямокутні вікна, оздоблені різьбленими лиштвами, створювали елегантний вигляд. Коринфські пілястри додавали фасаду монументальності, а каріатиди, барельєфи та орнаментальні фризи надавали йому багатогранності.

Декоративне рустування стін підкреслювало пластичність і динамізм архітектури, а балкони з автентичними ажурними ґратами зберігали унікальний історичний шарм. Родзинкою будівлі стала красива кутова вежа, над карнизом якої розташовувалися цегляні виступи — аттики. На одному з аттиків, за задумом замовника, мав з’явитися напис: «Будинок Миколи Миколайовича Самонова». Під вежею ж були зазначені дати: «1900–2000».

На думку дослідників Києва, це була своєрідна гарантія зодчого чи домовласника, що цей будинок стоятиме ціле століття. З моменту свого будівництва в ньому орендували квартири чимало відомих діячів. Наприклад, у першій половині XX століття тут мешкав Василь Данилевич — історик, археолог та педагог, пов’язаний із кафедрою історії України під керівництвом академіка Михайла Грушевського.

За свідченнями дослідників, кожна з житлових секцій будинку пропонувала мешканцям розкішні квартири на кожному поверсі — семи-, п’яти- та чотирикімнатні. П’ятий поверх крила вздовж вулиці Лисенка був облаштований мебльованими кімнатами. Для свого часу різноманіття систем опалення було новаторським: водяне опалення низького тиску застосовували для частини будинку, розташованої на Фундуклеївській, а пічне — для тієї, що знаходилася вздовж вулиці Театральної. Також на першому поверсі знаходилися магазини та комерційні приміщення, які мали великі вікна-вітрини для розміщення реклами.

У 1914 році прибутковий будинок змінює свого власника, а з встановленням радянської влади пам’ятку націоналізують. З часом були втрачені й деякі архітектурні елементи споруди, зокрема, і прізвище першого власника та декоративна вежа.

У радянський час в будівлі знаходився знаменитий «Гастроном», відомий також під народною назвою «три сходинки». У 2000-х пам’ятка отримує нове життя завдяки масштабній реставрації. Тоді ж були відновлені фасади будівлі, був встановлений ліфт та надбудова мансардних поверхів.

На фасаді споруди можна побачити відновлені цифри: 1900-2001. Остання дата символізує завершення реставраційно-відновлюваних робіт будівлі.

Вражає своєю розкішшю і під’їзд, де збереглися старовинні елементи декору, зокрема метлахська плитка, декоративні скульптури та маскарони, а також оригінальне оздоблення стелі з музичними інструментами, що є «свідченням» сусідства з будівлею Національної опери України.

Загальновідомим фактом про цю будівлю є те, що наприкінці 1990-х одну з квартир придбав знаменитий український спортсмен та багаторазовий чемпіон світу з боксу у важкій ваговій категорії Віталій Кличко, який після завершення спортивної кар’єри є очільником міста Києва. Саме через це пам’ятка отримала неофіційну назву — «Будинок Кличка».

Сьогодні колишній прибутковий будинок Миколи Самонова залишається важливим свідком історії Києва, поєднуючи в собі архітектурну велич минулого й сучасність.

Детальніше за посиланням:

https://vechirniy.kyiv.ua/news/110110/

Шановні користувачі! Пропонуємо вам джерела із зазначеної тематики, що знаходяться в електронному каталозі Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки:

Вулиця Богдана Хмельницького // Друг, О. М. Вулицями старого Києва / Ольга Друг. – Львів : Світ, 2013. – С. 153-167 : іл.

Гирич, І. Б. Київ : люди і будинки / Ігор Гирич. – Київ : Либідь, 2018. – 432 с. : іл., портр.

Гирич, І. Б. Саксаганського, Володимирська, Хрещатик… Де мешкали українські інтелектуали Києва початку ХХ століття / Ігор Гирич. – Київ : Віхола, 2025. – 364 с. : іл., портр.

Ділові люди старого Києва / [упоряд. В. Лисенко]. – Київ : [Б.в.], 2011. – 93 с. : іл.

Забудова Києва доби класичного капіталізму, або Коли і як місто стало європейським /А.Б. Бєломесяцев [та ін.] ; за заг. ред. М.Б. Кальницького, Н.М. Кондель-Пермінової. – Київ : ВАРТО, 2012. – 559 с. :

З історії київської архітектури [електронний ресурс] : 14 фільмів / режисер Валентин Соколовський ; упоряд. Валерій Лисенко. – Київ : Київнаукфільм : Укртелефільм, 2011. – 1 комп'ютерний диск.

Статті

Гирич, І. Київський путівник : найцікавіші вулиці старого Києва / Ігор Гирич // Київ. – 2013. – № 1. – С. 153-187.- (“Київ” про Київ).

Куліда, С. Із циклу “Ера милосердя” / Сергій Куліда // Київ. – 2015. – № 9-10; 11-12.. – С. 168-174 (№ 9-10); С. 164- 171 (№ 11-12). – (“Київ” про Київ).

Цюпа Ю. Мерехтіння світла і тіней : [З історії вул.Богдана Хмельницького і її забудівель]. // Хрещатик. – 1994. – 10 серп.-С.6..

Інтернет-видання

https://focus.ua/uk/politics/482911-dom-gde-zhivet-klichko-obysk-sbu