Категорія: Новини

У сучасному світі всі учні мають знати визначення понять «мас-медіа», «медіа», «інформація», «фейк», основні види медіа; вміти визначати роль інформації та мас-медіа в сучасному суспільстві, визначати завдання медіаграмотності. Сьогодні до нас завітала 106 школа.

Щорічно у світі за ініціативи ЮНЕСКО відзначається Всесвітній тиждень медійної та інформаційної грамотності (GlobalMILWeek). Цьогоріч він триває з 24 до 30 жовтня і має тему «Media and Information Literacy for the public good ‒ Медійна та інформаційна грамотність для суспільного блага».

Часова дистанція помітно відділяє естетичні ідеали сучасної творчої молоді від ідеалів тих-таки шістдесятників. Але є поети, які зуміли розірвати цей часовий бар’єр, вийти за його межі, залишаючись актуальними і цікавими протягом багатьох десятиліть. Це можна сказати і про Анатолія Кичинського. Його творчий вечір «Дорога завдовжки в любов» відбувся 19 жовтня в читальній залі бібліотеки.

Густав Майнрік – австрійський письменник-експресіоніст, драматург, перекладач, банкір. Найбільш відомий за романом «Ґолем», що приніс йому світову славу, ставши одним із книжкових бестселерів ХХ століття. Можемо визнати, що Майнрік – напівзабутий сьогодні письменник. Він мав великий вплив на сучасників, водночас його важко читати. Таємниці життя і творчості Майнріка спробував розкрити у прямому етері 18 жовтня художник, письменник і мистецтвознавець Анатолій Горовий.

Пісня композитора Ігоря Шамо на слова поета Дмитра Луценка «Як тебе не любити, Києве мій!» написана в 1962 році. Перше публічне виконання відбулося 27 травня 1962 року. З листопада 2014 року пісня «Як тебе не любити…» – офіційний гімн Києва.

Київський гурт традиційної музики «Буття», створений у 2000 році на Покрову, 16 жовтня відзначив 21 річницю свого заснування. Святковий концерт відбувся в читальній залі бібліотеки.

День Українського козацтва українці відзначають 14 жовтня . Це свято встановлене Указом Президента України від 07.08.1999 р. № 966, враховуючи історичне значення й заслуги козацтва в утвердженні української державності та його вагомий внесок у сучасний процес державотворення.

Уже сьомий рік на державному рівні відзначається День захисників і захисниць України. Свято має багату історію, глибокі історично зумовлені традиції. Але широкої популярності воно набрало у 2014 році, після початку російсько-української війни, у зв’язку з відмовою від радянської дати 23 лютого. Водночас у суспільстві продовжують зберігатися певні стереотипи щодо свята захисників. По-перше, це концепція «чоловічого» свята, незалежно від участі чоловіка в обороні країни. По-друге, багатьох громадян оминули буремні події на Сході. Тому часто стикаємось із нерозумінням того, яку роль відіграли захисники – від кадрових військових до добровольців та волонтерів – у збереженні існування України, у захисті мирного неба над Києвом, Харковом чи Тернополем.

Сьогодні, 14 жовтня, в День захисників та захисниць України, ми вшановуємо тих, хто боронить та оберігає нас і нашу державу. В читальній залі Публічної бібліотеки імені Лесі Українки розгорнута  книжково-ілюстративна виставка «Щоденники війни».

Сьогодні ми знаємо небагато сучасних митців, котрі могли б увійти «в кожен дім», і повага до яких була б непідробно-приятельською, як поплескування по плечу. Із фотопортретів — переважно повоєнної доби, з бородою та в светрі грубої в’язки – у мільйонах інтелігентських помешкань підбадьорливо зиркав суворий, але такий рідний чолов’яга – Тато Хем. Саме так називали славетного американського письменника Ернеста Гемінґвея.