Новітня історія Чернечої гори розпочалася 22 травня 1861 року, коли українська земля навіки прийняла тіло співця свободи, пророка національного відродження, геніального поета і художника Тараса Шевченка. Цього дня було виконано його заповітну волю, знайти вічний спочинок на Вкраїні милій. Після того, як п’ятдесят вісім днів прах Шевченка перебував у Петербурзі, його домовину, згідно із заповітом, за клопотанням Михайла Лазаревського, після отримання ним дозволу у квітні того ж року, було перевезено та перепоховано в Україну. Труну спочатку привезли до Києва, де з небіжчиком могли попрощатися усі охочі. З Києва 20 травня 1861 року останки Кобзаря на пароплаві “Кременчук” перевезли до Канева. Дві доби домовина перебувала в Успенському соборі, а 22 травня, після відслуженої в церкві панахиди, прах віднесли на Чернечу гору, яку канівці відразу ж перейменували на Тарасову гору. На місці поховання спочатку змурували цегляне склепіння, насипали два яруси землі та обклали камінням неначе степову могилу. Згодом там був встановлений дубовий хрест, який стояв аж до 80-х років 19 століття. На народні пожертви 1884 року на могилі Шевченка встановлено чавунний пам’ятник-хрест за проектом В. Сичугова , впорядковано земляний насип, могилу обкладено дерном, а для доглядача збудовано неподалік хату. Цього ж року на горі збудували перший народний музей – “Тарасову світлицю”. У серпні 1925 року було створено Канівський державний музей-заповідник “Могила Т. Г. Шевченка”; бронзовий монумент поетові споруджено у 1939 році.

Нині Шевченківський національний заповідник – широко відомий у світі культурно-освітній, науково-дослідний і туристичний центр, який вивчає і популяризує надбання української національної і світової історико-культурної спадщини.

Музейна колекція Заповідника нараховує понад 20 тисяч унікальних пам’яток, окрасою яких є меморіальні речі та офорти Тараса Шевченка, рідкісні видання його творів, високохудожні твори українських та зарубіжних митців, шедеври народної художньої творчості, цінні архівні документи, фото- і кіноматеріали, аудіо- та відеозаписи знаменитих бандуристів і кобзарів. При Заповіднику діє наукова бібліотека, фонди якої сформовані із тематичної книгозбірки у 23 тис. примірників.

Сьогодні кожен свідомий українець прагне долучитися до цього сакрального місця, аби відчути енергетику справжнього символу нації та вшанувати пам’ять Пророка.

Інтернет-ресурси

22 травня – перепоховання Тараса Григоровича Шевченка на Чернечій горі

Тарас Шевченко

Перепоховання Тараса Шевченка

Смерть, похорон, ще один похорон і вічне життя Тараса Шевченка

Чому Шевченко похований саме у Каневі?

Тарас Шевченко став світовим рекордсменом за кількістю встановлених пам’ятників культурному діячу

Цікаві та маловідомі факти із життя Тараса Шевченка

“Або щось добре, або велике ледащо”. 42 факти про Тараса Шевченка

Тарас Шевченко під час перебування його в Петербурзі

Візуальний образ Тараса Шевченка: нотатки антрополога

Т.Г. Шевченко в інформаційному просторі України