07-06-2020 Сьогодні миряни святкують одне з головних християнських свят – День Святої Трійці (Зелена неділя), яке у православ’ї входить до числа 12 церковних свят року. Трійцю називають також П’ятидесятницею, оскільки відзначають свято на 50-й день (через сім тижнів) після Великодня. Свою назву свято отримало на честь сходження Святого Духа на апостолів, яке їм обіцяв Ісус Христос перед своїм Вознесінням на небеса.
Саме з цього часу починається історія створення святої вселенської апостольської Церкви, від якої ведуть своє походження всі сучасні християнські громади на нашій планеті. Першим християнським храмом став будинок на горі Сіон – нині Сіонська світлиця в Єрусалимі, в якій були Апостоли і Матір Божа під час сходження Святого Духа. Таким чином, це свято нагадує про св. Трійцю, три відомі прояви, лики (іпостасі) Всевишнього – у вигляді Бога-Отця, Бога-Сина і Бога-Духа Святого.
Вважається, що Святий Дух зійшов у вигляді вогненних язиків. Вогонь означав здатність і силу спалювати гріхи, очищати, освячувати і зігрівати людську душу. У цей момент в Єрусалимі було багато віруючих. До них вийшли апостоли і почали читати проповіді багатьома мовами. Проповіді подіяли на слухачів і багато з них запитували в апостолів, що їм робити. На що отримали відповідь від Петра: «Потрібно покаятися і хреститися для прощення гріхів в ім’я Ісуса Христа».
У цей день заведено вважати, що людська душа під дією Божої благодаті розквітає плодами чеснот. Головний колір Трійці – зелений, який символізує вічне життя. Саме святкування триває упродовж трьох днів. Напередодні, в суботу, проводяться нічні чування. Безпосередньо на саму Трійцю у православних храмах виконується одна з найурочистіших та найвеличніших служб у році: святять зілля, підлогу храму устеляють свіжоскошеною травою, ікони прикрашають березовими гілками, а також люди прикрашають житло живими квітами, лепехою, любистком, гілками дерев, травами: чебрецем і м’ятою. Третій день Трійці прийнято називати Днем Святого Духа. Гілля та траву, які люди приносять з церкви, засушують і зберігають протягом року. Повір’я говорить, що вони будуть оберігати оселю від негараздів і хвороб.
Важливо зустрічати свято Трійці в чистому будинку – напередодні у ньому проводять генеральне прибирання, готують святковий стіл. Після відвідування церкви сім’я збирається на обід або йде в гості до рідних або близьких.
У фонді нашої бібліотеки є матеріали, що знайомлять про це християнське свято.
Артюх, Л. Ф. Звичаї українців у народному календарі / Лідія Артюх. – [Київ] : [Балтія-Друк], [2012]. – 224 с.
23 розділи книжки присвячені святам календарного року українського народу – від Святвечора до дня святого Андрія. Кожен розділ містить етнографічний нарис та докладні рецепти традиційних страв національної кухні (загалом близько 300). Читач познайомиться зі звичаями, яких дотримувалися наші предки, збираючись за святковим столом. Кожна господиня матиме можливість урізноманітнити меню своєї родини безліччю смачних страв, рецепти яких дбайливо зібрані автором у різних регіонах України.
Воропай, О. Звичаї нашого народу. Народно-календарні звичаї ; Український народний одяг : етнографічний нарис / Олекса Воропай ; худож. оформлення І. Бородаєвої. – Київ : ПУЛЬСАРИ, 2012. –632 с. : іл., портр.
Фундаментальна праця Олекси Воропая, підсумок його самовідданої багатолітньої пошукової роботи охоплює річний календарно-обрядовий цикл життєдіяльності українців та традиції народного одягу.
Звичаї українського народу : альбом / худож. Ф. Гуменюк ; авт. і упоряд. текстів М. Ткач ; передм. Л. Іваннікової. – К. : Вета-Прес, 2007. – 129 с. : іл.
В унікальному альбомі видатного українського живописця представлені картини історичної тематики, українські звичаї та обряди.
Наулко, В. І. Культура і побут населення України : [посібник] / В. І. Наулко. – Київ : Центр учбової літератури, 2019. – 286 с.
У другому, доповненому і переробленому виданні з урахуванням новітніх даних подано огляд основних етапів етнічної історії України, розвитку різноманітних сфер матеріальної та духовної культури її населення, містяться відомості про українську діаспору та її культурні надбання.
Орел, Л. Українська родина : обряди і традиції / Лідія Орел. – Київ : Видавництво імені Олени Теліги, 2015. – 512 с. : іл.
Авторка у книзі висвітлює звичаї та обряди українського народу, які здавна передавалися від покоління до покоління: родини, хрестини, виховання дітей, молодіжні вечорниці та досвітки, весільні обряди, звичаї громадського побуту, ярмаркування тощо. Подано відомості про народне будівництво (хати, громадські будівлі, вітряки). Містяться матеріали наукових розвідок та польових досліджень. Видання включає добірку народних пісень з нотами, фотографії та бібліографію.
Фіцич, Н. Культ предків : нетуристичні звичаї України / Наталка Фіцич ; [консультант-етнограф О. Доля]. – Харків : Фоліо, 2017. – 170 с. : іл.
Авторка у цій книзі зібрала унікальні українські традиції, з усіх наших етнографічних областей (зі сходу на захід, з півночі на південь – біля 20 000 км за плечима), які протягом 2016-го року вивчала разом із уже покійним етнографом Олексієм Долею… Нашій увазі представлені як звичаї, так і перевірені рецепти традиційних страв, завдяки яким видання являє собою дивовижну мандрівку цілим роком календарних свят. Кожен розділ містить QR-коди (загалом, їх 44), зчитуючи які відповідною програмою на смартфоні, отримуєш посилання на тематичні аудіо- та відеоматеріали, тобто можна не лише прочитати, а й почути та побачити унікальну інформацію буквально вухами та очима авторки.
Кожолянко, Г. Святкування початку літа на Буковині / Г. Кожолянко // Берегиня. – 2006. – № 2. – С. 6-16.
Марговская, М. Бог Троицу любит / Марианна Марговская // Наука и религия. – 2014. – № 4. – С. 36-38 : іл.
Розповідається про звичаї та обряди святкування Святої Трійці.
Сулима, В. Свята Трійця і символіка троїстості: до питання про літературну генезу української народної поезії / Віра Сулима // Слово і час. – 2005. – № 6. – С. 3-12.
Шакула, С. Свято – потреба людської душі / С. Шакула // Чумацький шлях. – 2005. – № 1. – С. 19-21.
Запрошуємо до бібліотеки для ознайомлення з цією та іншою літературою.
ЧИТАЙТЕ ТА ПІЗНАВАЙТЕ!