Щороку 10 березня в Україні відзначають День Державного Гімну України – одного з головних символів нашої держави поряд із Прапором і Гербом. Саме цього дня у 1865 році вперше публічно прозвучала пісня «Ще не вмерла Україна», яка згодом стала Державним Гімном України.
Слова гімну написав український поет, етнограф і громадський діяч Павло Чубинський у 1862 році. Музику до вірша створив композитор і священник Михайло Вербицький. Уперше пісню виконали 10 березня 1865 року в місті Перемишль під час концерту, присвяченого пам’яті Тараса Шевченка. Пісня швидко набула популярності серед українців і стала символом національного відродження та боротьби за свободу. У різні історичні періоди її виконували як національний гімн українського народу.
Офіційно музичну редакцію Державного Гімну України було затверджено після проголошення незалежності – у 1992 році. А 6 березня 2003 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Державний Гімн України», яким затверджено слова першого куплету та приспіву пісні «Ще не вмерла України і слава, і воля». Сьогодні Державний Гімн України звучить під час урочистих подій, державних свят, спортивних змагань, а також у хвилини єднання українців у складні для країни часи. Його слова надихають, зміцнюють віру в перемогу та нагадують про силу і незламність українського народу.
Запрошуємо ознайомитися з бібліографічним списком літератури «Гімн України – пісня Соборності, пісня єднання», завдяки якому більше дізнаєтеся про історію створення Державного Гімну України, життя його авторів та значення державних символів для української культури й історії. Також пропонуємо вашій увазі бібліографічний список ««Сила чорноземна наш Чубинський!» : до 185 річчя з дня народження П. П. Чубинського». Додаткову літературу про Гімн України і його авторів можна знайти в електронному каталозі.