до 300-річчя від дня народження

Загадкова постать українського просвітителя, філософа, поета і педагога Григорія Сковороду набуває нових барв у переддень його ювілейної дати. Біографія великого українця «обросла» багатьма легендами та домислами, хоч була продиктована ним своєму учню М.Ковалівському за кілька місяців до кончини.

Хто ж цей мандрівний філософ, праці якого цінують і вивчають вже три століття після його народження ? Тим не менш, це лише одна із іпостасей обдарованого та всебічно розвиненого вихідця з Чорнух.

Вегетаріанець, вільнодумець і недовчений студент (адже освіту так і не отримав), експериментатор у віршуванні, харизматичний викладач (на сьогодні такого б назвали тренером), емоційний педагог, який міг учня назвати “свинською головою”; неформал, який так і не підлаштувався під “нормальне” рутинне життя; співак, що роками виспівував оперні арії при царському дворі; русофоб, давінчіанець, що спав чотири години на добу; пішохід, пастух і легенда, ‒ так могла б виглядати біографічна довідка про Григорія Сковороду.

Григорій Сковорода так і не закінчив навчання, але так само й не постригся в ченці, попри своє захоплення Біблією й її емблематичністю. Жив по-своєму, то й мислив по-своєму. Як підкреслює автор біографії філософа професор Л.Ушкалов, той був аскетом, але без фанатизму: “…ідеал Христової бідності не заважав Сковороді любити вишукані вина, курити вірменський тютюн, пити вранці чай з лимоном, ласувати сиром пармезаном, мати кишеньковий лондонський годинник, дуже коштовну флейтузу зі слонової кістки”. Серцелюб, але не серцеїд: у всій творчості Григорія Савича налічено аж 1146 вживань слова “серце” у різних формах!

Не так передав знання, як поширював звичку вчитися і думати. Езотерик і містик, він знав багато, але усвідомлював, що знає далеко не все. Сковорода міг би бути модним і любленим у різні часи як палкий реформатор освіти, системи віршування, способу життя….

Про Г.Сковороду в Києві відомо небагато…надовго ж ніде не затримувався.

Ймовірно його подорожі містом простилалися від від Золотих Воріт у бік Володимирської вулиці до Андріївської церкви, потім Андріївським узвозом до Києво-Могилянської академії, де з 1734 року навчався філософ. Він часто засиджувався в академічній бібліотеці академії, але попри успіхи кілька разів кидав навчання і вищу освіту так і не отримав.

Перший пам’ятник Г.Сковороді в Києві , роботи Івана Кавалерідзе, з’явився у сквері на Контрактовій площі в 1977 році. На ньому філософ мав бути босим, з Біблією в руках та хрестиком на шиї, але скульптора «зобов’язали» Сковороду взути, хрестик прибрати, а Біблію замінити на торбинку.

У 2005 році на території МАУП постав ще один Сковорода у бронзі (скульптори Олесь Сидорук та Борис Крилов) .

Бюст мислителя розміщено на будівлі старого корпусу Києво-Могилянської академії.

Зі Сковородою в Києві пов’язана містична історія. У 1770 році філософ гостював у свого двоюрідного брата . Спускаючись Андріївським узвозом, він інтуїтивно відчув наближення епідемії чуми в столиці, хоч ніхто йому не повірив. Він швидко покинув місто, а за кілька днів й справді на Подолі почалися перші спалахи хвороби.

Якщо про літературну діяльність письменника відомо чимало, то про Сковороду- композитора дослідники творчості залишаються малослівними. Але в Софійській монастирській бібліотеці довгі роки зберігався нотний рукопис, що містив церковну службу, написану для Софійського собору «Грицьком».Існує припущення, що музика для митрополичого хору Святої Софії часів Київського митрополита Рафаїла Заборовського (1731-1747) написана саме Григорієм Сковородою.

Сковорода з нами:

на одній із найдавніших вулиць столиці, що з’єднує Контрактову площу та Набережно-Хрещатицьку вулицю. На честь філософа її перейменували в 1973 році;
на 500-гривневій купюрі, де окрім портрета використана ще й ілюстрація з його книги «Ознаки деяких спорідностей»;
на марках, монетах, значках… ;
в ілюстрованих виданнях творів письменника та прозі про нього ;
на портретах відомих українських художників ;
в численних інтернет-ресурсах.
Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України названий на його честь.
А ще….він незримо присутній в нашій мові, у волі, в нескореності…

Шановні користувачі!

Докладніше ознайомитися невідомими фактами з життя Григорія Сковороди ви можете в електронному каталозі на сайті Публічної бібліотеки імені Лесі Українки.

Береза, Р. Мистецька слава України. У пошуку євшан-зілля / Роман Береза. – Львів : Література та мистецтво, 2021. – 544 с. : іл.

Валерій і Наталя Лапікури про Григорія Сковороду, Жана Анрі Фабра, Петра Котляревського, Івана Кожедуба, Михайла Остроградського : [для молодшого та середнього шкільного віку] / Валерій Лапікура, Наталя Лапікура. – [Київ] : Грані-Т, [2008]. – 120 с. : іл.

Григорій Сковорода від А до Я / тексти Леоніда Ушкалова ; графічне опрацювання Л. Стецькович, В. Стецьковича. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2019. – 71 с. : іл.

Ковалівський, А. П.Григорій Сковорода: дослідження і переклади / А.П. Ковалівський ; Управління культури і туризму Харьківської обласної державної адміністрації ; Обласний комунальний заклад “Літературно-меморіальний музей Г.С. Сковороди. – Харків : Атос, 2007. – 213 с. : портр.

Осмир.Сучасність мудрости Г. Сковороди : світоглядний нарис / Осмир, Ольга Банах. – Львів : Література та мистецтво, 2020. – 136 с.

Сковорода, Г. С.Повна академічна збірка творів / Григорій Сковорода ; за ред. Леоніда Ушкалова ; Національна академія наук України [та ін.]. – Харків : Видавець Савчук О.О., 2016. – 1400 с. : портр.

Слабошпицький, М. Ф. З голосу нашої Кліо : події і люди української історії / Михайло Слабошпицький ; [худож. К. Сулима]. – [Київ] : [Махаон], [2003]. – 217-219 с. : іл.

Стадниченко, В. До ювілею нашого перворозума: Г. С. Сковорода / В. Стадниченко // Пам’ять століть. – 2011. – № 1–2. – С. 314–320. 174.

Стадниченко, В. Ідемо до Сковороди / В. Стадниченко // Пам’ять століть. – 2011. – № 5–6. – С. 285–304. 175.

Стадниченко, В. Я. Іду за Сковородою: сповідь у любові до вчителя : док. повість подорож / В. Я. Стадниченко. – Київ : Криниця, 2002. – 176 с

Стадниченко, В. Я.Садівник щастя. Сковорода як дзеркало України : нариси, дослідження, спогади, поезії, світлини / Володимир Стадниченко ; вступ. ст. Л.І. Андрієвського. – Київ : Криниця, 2012. – 492 с. : іл., портр.

Стадниченко В.Учитель життя. Сковорода як гасло часу .-К.:Успіх і кар’єра, 2016( спогади, літерат.розвідки про Г.Сковороду до 300-річчя від дня народження).