Василь Довжик (Должиков Василь Михайлович) — український письменник, журналіст, актор. Заслужений діяч мистецтв України з 2008 року.
Народився 9 червня 1943 року в с. Пристайлове Лебединського району Сумської області.
Закінчив Лебединське педагогічне училище (1962) та Київський інститут театрального мистецтва імені І.Карпенка-Карого (1970).
Член Національної спілки письменників України (1980). Поет, прозаїк, драматург, перекладач. Актор театру, кіно та естради. Радіокоментатор Українського радіо. Знімається в кінотелефільмах.
Автор 16 книжок прози. Пише вірші. Виконує свої вірші під гітару. Співпрацює з композиторами: К. Стеценко-молодший, В. Зубицький, В. Степурко, Олена Лис, Людмила Матвійчук, створює лібрето опер, пісні. Пісні на вірші В. Довжика виконують Ніна Матвієнко, Алла Кудлай, Ніна Гура, Олег Марцинківський, О.Ткаченко (Кубань), дует Два кольори та інші майстри пісні.
Лауреат літературних премій: імені Лесі Українки, О. Копиленка, С.Олійника, О. Вишні, М. Старицького, В. Юхимовича, Нобельської премії (с. Нобель на Рівненщині).
Лауреат Міжнародної премії за доброчинність МДФ “Українська хата” (2013 р.).
Пісні Василя Довжика:
- Віє вітер з поля. В. Довжик / К. Стеценко-молодший;
- Ломить вітер тополю. В. Довжик/ В. Зубицький;
- Легенда про Київ. В. Довжик/ О. Ткаченко;
- Україно моя, чорноземле. В. Довжик/ О. Левкович.
Один із заходів з участю Василя Довжика відбувся 6 грудня 2017 року.