Марія КАТАЄВА
Найпопулярнішому рідзвяному хоровому твору «Щедрик» виповнилося 105 років. На Андріївському узвозі відкрили дві пам’ятні дошки на честь його популяризатора — Олександа Кошиця.
Олександр Антонович Кошиць — видатний хоровий диригент, етнограф, письменник-мемуарист, засновник та керівник легендарної Української Республіканської капели УНР, яка вперше представила світові українську пісню «Щедрик» в обробці Миколи Леонтовича. У 1919-1924 роках «Щедрик» здійснив міжнародну подорож 17-ма країнами Західної Європи, Північної й Південної Америки, відкривши світові Україну. Це турне мало величезний успіх: капела дала понад 900 концертів по всьому світу, один із них зібрав 32 тисячі глядачів.
Культурна трансформація українського «Щедрика» на американську колядку «Carol of the Bells» відбулася аж через 10 років. 30 березня 1936 року у нью-йоркському Madison Square Garden студентський хор під орудою американського диригента українського походження Пітера Вільховського презентує на з’їзді вчителів музики США (15-тисячна аудиторія) обробку Леонтовича з англійським текстом. У щебетанні весняної ластівки Вільховський почув передзвін різдвяних дзвоників. Так на міжнародну арену вийде американська версія всесвітньовідомого «Щедрика» — колядка «Carol of the Bells».
Завдяки Олександру Кошицю та Українській республіканській капелі світ не тільки отримав символ Різдва, а й відкрив невідому для себе Україну. Закордонна армія, як називали капелу в неофіційних документах УНР, прорвала російську інформаційну блокаду у Європі і заявила, що Україна — не Росія і український народ з його прадавньою історією має право на окреме культурне і політичне існування
Ініціаторами встановлення меморіальних дошок стали Народний музей, Музичний Батальйон, Всесвітній день вишиванки. Підтримала ініціативу низка потужних просвітницьких організацій та багато культурних, громадських, політичних діячів України.
Одну пам’ятну дошку встановили на Андріївському узвозі, 13-А, де він проживав у 1905-1907 роках (скульптор — Олексій Пергаменщик), а другу — за адресою Андріївський узвіз, 22-А, де також мешкав Олександр Антонович Кошиць. Скульптор — Олександр Михайлицький.
Організатори пообіцяли, що й інші адреси, де жив видатний культурний діяч, зокрема й на Софіївській площі, теж будуть увіковічені та зафіксовані: це наша місія і великий проєкт — відновлювати у публічних просторах імена видатних українських культурно-політичних діячів.
Детальніше за посиланням: https://vechirniy.kyiv.ua/news/59879/
Шановні користувачі!
Пропонуємо вам джерела із зазначеної тематики, що знаходяться в електронному каталозі Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки:
У книзі в формі есе-розповідей зображено життя і творчість окремих персоналій, які відіграли помітну роль у процесі становлення та розвитку української думки, культури та мистецтва. Автор змальовує багато маловідомих фактів з життя видатних українських митців, кожен з яких зробив свій яскравий внесок у розквіт української та світової культури. Серед видатних митців стаття «Апостол хорової правди» (Олександр Кошиць).
Олександр Кошиць у пам’яті хористів, друзів і колег ; Віночок віршів на честь Олександра Кошиця ; Статті, спогади, рецензії, виступи, інтерв’ю Олександра Кошиця.
У книжці оприлюднюється унікальна хроніка тріумфального турне Української Республіканської Капели під орудою диригента Олександра Кошиця у країнах Західної Європи, Північної та Південної Америки у 1919-1924 роках.
СТАТТІ:
Стаття присвячена видатному композитору, диригенту, фольклористу, історику і етнографу, музикознавцю-теоретику – Олександру Кошицю.
У публікації розповідається про О. Кошиця – українського хорового диригента, композитора, етнографа і письменника-мемуариста.
У статті розповідається про Олександра Кошиця – видатного українського композитора, диригента, організатора Української республіканської капели, яка в часи УНР тріумфально виступала на кращих світових сценах, просуваючи там українську культуру і заявляючи про нову державу. Публікацію присвячено вшануванню його пам’яті з нагоди 145-ої річниці з дня народження.
Пархоменко, Л. Колекція листів Олександра Кошиця з московського музею-архіву імені М. Глинки / Лю Пархоменко // Повернення культурного надбання України : проблеми, завдання, перспективи. Матеріали музичної спадщини. Вип. 13.. – К., 1999.. – С. 81-86.
Щербаківський, В. Мемуари: [частина ІІ] : життя і діяльність Олександра Антоновича Кошиця [фрагменти] / Вадим Щербаківський // Пам’ятки України: історія та культура (Спецвипуск). – 2007. – № 4. – С. 224-240.