Запрошуємо Вас долучитися до мистецької лекції про фільм, який свого часу мав приголомшливий успіх у європейському прокаті – «Загибель богів»
Публічна бібліотека ім. Лесі Українки співпрацює з юристом Сергієм Бреусом у межах проєкту "Правова допомога онлайн". Ми запросили пана Сергія
Запрошуємо Вас поринути у ліричну творчість поета-авантюриста Сергія Єсеніна. 6 грудня об 11:00 у прямому етері відбудеться розмова про особистість лірика, творчі злети і тиск нової (на той час) радянської влади на митця. Історію творчості Сергія Єсеніна розповість поет Анатолій Горовий.
Хто творить історію крізь віки? Апріорі ми вважаємо, що вирішильною дійовою особою в історичній площині є народ або політична еліта, або аристократи. А як щодо самих особистостей: полководців, діячів-політиків, реформаторів? Їхня роль суто вторинна?
Святкова атмосфера уже витає в повітрі. І коли ж, як не зараз, прикрашати домівки яскравими атрибутами! Вітрини магазинів та новорічні ярмарки переповнені фабричними, часто однотипними ялинковими прикрасами. А нам усім так хочеться чогось нового, яскравого та креативного! Тому ми запрошуємо усіх охочих разом з нами створити унікальну ялинкові іграшки, які зроблять святкування магічними.
Кожен з нас може зіткнутися з ситуацією, коли через прорив труби або поломку побутової техніки, з інших причин потоком води затоплює наше житло, або ми заливаємо сусідів знизу, завдаючи матеріальних збитків.
Усі знають слова Ліни Костенко: «Поезія – це завжди неповторність». Але як досягти цього унікального стану, якщо «всі слова були уже чиїмись»? Як оригінально, по-новому передати те, що безліч раз було описане і сказане багатьма поколіннями митців? У цьому сенсі поет – завжди першопрохідець.
Що первинніше – дух чи матерія? Цю овіяну загадками тему розкриває у своїх роботах Сергій Лаушкін. Недаремно в народі казали, що на трьох китах світ тримається. У Лаушкіна цей образ значно розширений в образі риби як праматері всього живого. Рибу цю тримає людина, і, власне, навіть не сама людина, а тінь. Ця тінь – наче уособлення тіней забутих предків, їхніх гріхів і помилок, фігурально, ця тінь схожа на подобу скіфської баби, що замикає в собі цілі покоління з їхніми лихоліттями і тривогами. В іншому естампі, названому «Храм», чорною тінню в людській подобі замкнуто навіть храм і трійцю святих. Ця тінь набуває якогось космічного значення, особливо коли згадати наші поруйновані храми – і не ордами Батия, а своїми людьми.
Колись давні римляни вважали: «Inter arma silent Musae». Себто, під час війни музи мовчать. Але ж і тим, хто знаходиться під свистом куль і громом гармат, та й загалом травмованому суспільству потрібен цілющий бальзам – натхнення. І є Музи, які готові нести його попри все.
Хто вони, наші далекі і забуті предки? Чиїх батьків ми діти? Ці питання, хвилювали багатьох українських письменників, літописців, мудреців. У першому рядку свого безсмертного літопису «Повість минулих літ» Нестор вказує – як би зараз визначили – предмет дослідження: «Звідки пішла Руська земля і хто в ній найперший почав княжити».
