До 190-річчя написання Повісті «Вечори на хуторі поблизу Диканьки»
У цьому році виповнюється 190 років від дня виходу в світ першого видання повістей «Вечори на хуторі поблизу Диканьки», написаних Миколою Васильовичем Гоголем.
1829-го року в журналі «Отечественные записки» з’явилася повість «Басаврюк, або Вечір проти Івана Купала», перша з циклу «Вечори на хуторі біля Диканьки», яка, справила неабияке враження на читача. А у 1831-1832 роках опубліковані «Вечори на хуторі поблизу Диканьки» у двох книгах.
Перша книга «Вечорів …», яка вийшла в 1831 р. і відразу зробила Гоголя знаменитим, включає повісті «Сорочинський ярмарок», «Вечір напередодні Івана Купала», «Майська ніч, або Утоплена», «Пропала грамота». У 1832 р. вийшла друга книга, до якої увійшли повісті «Ніч перед Різдвом», «Страшна помста», «Іван Федорович Шпонька і його тітонька», «Зачароване місце». Обидві книги відкривалися передмовою, написаною від імені вигаданого персонажа, Рудого Панька, який, ніби то, зібрав та видав повісті.
Україна, в «Вечорах», уперше предстала перед російським читачем у всій її національній своєрідності. У повістях тісно переплітається реальність і фантастика, народні звичаї і перекази, реальні історичні факти і авторська вигадка наділені рівними правами. Біси і відьми переймають звички і манеру поведінки людей, нечиста сила мешкає в тому ж просторі, що й люди, а перехід зі світу нечисті в світ людей (і назад) дуже легкий і не викликає ні в кого здивування. Таку нечисту силу неважко перемогти. Звідси й романтична натхненна піднесеність оповідань що є однією з найважливіших особливостей гоголівського стилю.
Серед героїв повістей виділяються: простодушні, але кмітливі парубки (Гриць, Левко, Вакула); гарні панночки, які чекають таких женихів (Параска, Оксанка і Ганна); кумедні образи, в яких видно гумористичний талант автора (Чуб, Пацюк, Шпонька); представники нечистої сили, з якою бореться головний герой (Петрусь, Солоха та інші).
На прикладі своїх героїв Гоголь показує, що гроші далеко не завжди є синонімом щастя, земні пристрасті роблять з людини заручника темних сил, а чеснота і щира віра завжди врятують навіть в самій складній життєвій ситуації, все таємне, так чи інакше, стає явним, а за скоєне зло незмінно прийде розплата. При цьому автор не засуджує героїв, чий сенс життя полягає в потуранні своїм ницим пристрастям, оскільки всі вони вже покарані по заслугах і висміяні. Саме гумор, в легкій і ненав’язливій формі доносить до читачів прописну істину – жити потрібно по совісті, в любові і співчутті до ближніх, і тоді ніяка темна сила не заподіє шкоди, а чортівня пройде стороною.
Коли повісті вийшли в світ Пушкін писав: «Сейчас прочел «Вечера близ Диканьки». Они изумили меня. Вот настоящая веселость, искренняя, непринужденная, без жеманства, без чопорности. А местами какая поэзия! Какая чувствительность! Все это так необыкновенно в нашей нынешней литературе, что я доселе не образумился». Йому вторив Баратинський: “Еще не было у нас автора с такою веселою веселостью: Слог его жив, оригинален, исполнен красок и вкуса”.
Повісті були доброзичливо сприйняті також критиками. В. Г. Бєлінський у статті «О российской повести и повестях г. Гоголя» (1835) підкреслював : «Гоголь сделался известным своими «Вечерами на хуторе». Это были поэтические очерки Малороссии, очерки, полные жизни и очарования. Все, что может иметь природа прекрасного, сельская жизнь простолюдинов обольстительного, все, что народ может иметь оригинального, типического, все это радужными цветами блестит в этих первых поэтических грёзах г. Гоголя. Это была поэзия юная, свежая, благоуханная, роскошная, упоительная, как поцелуй любви…».
Друге видання «Вечорів …» вийшло в 1836 р. одночасно в двох частинах. У першому й другому виданні «Вечорів» Гоголь подав у кожній з частин особливий словник українських слів, який друкується після авторських передмов до кожної частини, ретельно виправив первісний текст і в наступних перевиданнях «Вечорів» уже майже не змінював його.
Надзвичайна яскравість, барвистість порівнянь, метафор, епітетів, яскравий живопис повістей, їх лукавий і завзятий гумор, їх лірична поетичність, привабливі картини природи, образи персонажів, комізм ситуацій не могли не надихати художників. Бєлінський помітив, що Гоголь не пише, а якби малює кистю. Але ж сам письменник був противником доповнення тексту малюнками. Про це він писав П. А. Плетньову 1846 р.: «Я ворог будь-яких політіпажів і модних вигадок. Товар повинен подаватися особою і нічого його підсолоджувати цим кондитерським».
Першими ілюстраторами «Вечорів» були: Володимир і Костянтин Маковські, Костянтин Трутовський, Ілларіон Прянішников, Іван Крамський, Михайло і Дмитро Чичагови. Їх роботи опублікував Олександр Галяшкін в альбомі «Гоголь, Н. Вечера на хуторе близ Диканьки. В 4 вып. – Москва: Изд. А. Н. Голяшкина, 1874-1876.» , який вийшов накладом всього 40 прим.
Творча спадщина Миколи Гоголя – велика цінність у світовій літературі. Самобутність автора, його вміння створити гумористичні, і в той же час глибокі образи дивує. Історії повістей взяті з життя народу, почерпнуті з легенд. Тому їх не просто цінують, а люблять вже багато поколінь читачів.
Пропонуємо Вам переглянути добірку видань повістей з фондів нашої бібліотеки.
Гоголь, М. В. Вибране : у кращих українських перекладах / Микола Гоголь ; [пер. з рос. О. Вишні, М. Рильського, П. Панча, А. Хуторяна ; передм. М. Жулинського]. − Київ : Наукова думка, 2009. − 352 с. : іл., портр.
Гоголь, М. В. Вечори на хуторі біля Диканьки ; Миргород : [пер. з рос.] / М. В. Гоголь ; упоряд., авт. вступ. ст. та прим. В. Звиняцьковський ; іл. С.Г. Якутовича. − Київ : Либідь, 2008. − 486 с.
Гоголь, М. В. Вечори на хуторі під Диканькою : [повісті] : пер. з рос. : для середнього шкільного віку / Микола Гоголь ; [іл. О. В. Кузнецової]. − [Київ] : [Школа], [2009]. − 175 с. : іл.
Гоголь, М. В. Вечори на хуторі біля Диканьки ; Тарас Бульба ; Вій : повісті : пер. з рос. : [для середнього і старшого шкільного віку] / Микола Гоголь. − Тернопіль : Навчальна книга – Богдан ; Київ : Веселка, [2004]. − 336 с. : іл., портр.
Гоголь, М. В. Вечори на хуторі біля Диканьки : повісті, видані пасічником Рудим Паньком : [пер. з рос.] / М. В. Гоголь ; [худож. М. І. Компанець]. − [Київ] : [Молодь], [1982]. − 199 с. : іл.
Гоголь, М. В. Вечори на хуторі біля Диканьки : повісті / М. В. Гоголь. − Київ : Держлітвидав : 1950. – 201 с. : іл.
Гоголь, М. В. Вечорниці на хуторі біля Диканьки ; [повість] / Микола Гоголь ; пер. з рос. Юрія Винничука ; [іл. Гриця Ерде]. − Львів : Terra Incognita, 2019. − 335 с. : іл.
З творчою спадщиною Миколи Гоголя ви можете ознайомитись у електронному каталозі бібліотеки.