Книга – мудрий друг

22-04-2020 Книга… З раннього дитинства і до пізньої сивини вона завжди поруч – подруга, розрадниця, вчителька.

На 28-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО у 1995 році було проголошено про започаткування Всесвітнього дня книги та авторського права – свята авторів, видавців, критиків, бібліотекарів, читачів і всіх, хто часом залишається «за лаштунками» книговидання. Чому саме 23 квітня?

«Винуватців» у цього «свята книголюбів» кілька. Цей день було проголошено на честь трьох геніїв світової літератури Вільяма Шекспіра (1564-1616), Мігеля де Сервантеса (1547-1616) та Інки Гарсіласо де ла Веги (1539-1616).

Примітно, що в Україні саме в цей день відзначається день народження письменника, лавреата Шевченківської премії Григорія Михайловича Тютюнника.

Зважаючи на те, що «в історичному розумінні книга є найбільш потужним фактором поширення знання і найбільш надійним засобом його збереження», День книги покликаний наголосити на фундаментальній важливості книжки та її незамінності в інформаційному суспільстві. Одна з головних його цілей – промоція читання і книговидання, привернення уваги до культури писемного слова, а також до питань авторського права і захисту інтелектуальної власності.

Однією з перших українських рукописних книг було Реймське Євангеліє, 1049 року вивезене з Києва до Парижа дочкою Ярослава Мудрого Анною. Серед інших знаменитих українських рукописних книг – Остромирове Євангеліє, «Ізборник Святослава» та Пересопницьке Євангеліє.

Першою друкованою книгою українського автора була «Прогностична оцінка поточного 1483 року» Юрія Котермака з Дрогобича, видана в Римі. А першою книгою, надрукованою в Україні, став Апостол, виданий Іваном Федоровим 1574 року у друкарні Львівського православного братства. У ХVII столітті найбільше українських книг було видано друкарнею Києво-Печерської лаври, зокрема «Требник» Петра Могили, Києво-Печерський патерик та «Лексикон славенороський» Памви Беринди.

Одна з традицій Всесвітнього дня книги та авторського права – обрання міста, що на рік стане Світовою столицею книги. Ця традиція, яка, окрім того, є дієвим способом популяризації книг і читання загалом, запроваджена 2001 року. Тоді столицею було обрано Мадрид. Щороку ЮНЕСКО спільно з міжнародними організаціями, що представляють три напрями книжкової галузі, – Міжнародним союзом видавців, Міжнародною федерацією книготорговців і Міжнародною федерацією бібліотечних асоціацій – обирають Світову столицю книги. Зі свого боку міста зобов’язуються всіляко сприяти розвитку книговидання і промоції читання. Книжковою столицею світу 2020 року стане столиця Малайзії Куала-Лумпур. Офіційно це відбудеться 23 квітня 2020 року, у Всесвітній день книги та авторського права. Як зазначається на сайті ЮНЕСКО, місто було обране серед інших завдяки сильному фокусі на інклюзивній освіті та створенні умов у доступі для читання різних мешканців.

Історія авторського права веде свій початок, як вважають науковці, з появи друкування, і перший відомий державний нормативний акт щодо охорони авторського права стосувався літературних творів. Таким актом, що закріпив низку прав авторів і розділив повноваження авторів та видавців, вважається прийнятий у 1709 році в Англії «Статут королеви Анни».

Міжнародний механізм охорони авторських прав виник з підписанням у 1886 р. Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів. Наступні перегляди Бернської конвенції, укладання нових угод і договорів вдосконалювали міжнародну систему охорони авторського права.

З утворенням України як самостійної держави й орієнтацією її на розвиток ринкових відносин дався взнаки недостатній рівень охорони в ній авторських прав. Виникла потреба у зміні чинного законодавства про авторське право, приведенні його у відповідність до міжнародного законодавства.

З прийняттям Верховною Радою України 23 грудня 1993 р. Закону України «Про авторське право і суміжні права», який набув чинності з дня
опублікування – 23 лютого 1994 р., та з ухваленням 16 січня 2003 р. Цивільного кодексу України, глава 36 якого присвячена праву інтелектуальної власності на  літературний, художній та інший твір (авторське право) в Україні було створено правову базу для цивілізованого регулювання відносин, пов’язаних із використанням творів науки, літератури, мистецтва.

        Це цікаво…

У 1590 році для князя-єпископа  Юліуса Ехтера Меспельбрунна в якості подарунка була виготовлена кругла книга. Це рідкісне видання  зберігалось в бібліотеці університету м. Вюрцбург (Баварія, Німеччина).

 

У світі встановлено багато  дивовижних і незвичайних пам’ятників книзі і читанню.

Відсвяткуйте цей день, придбавши книжку і підтримавши цим українського видавця або замінивши, наприклад, перегляд телевізора на читання.