Бура Вікторія – одна з переможців конкурсу «Літопис Всесвіту Dewscots» 2022 за оповідання «Хронологія любові».
Переможець читацьких симпатій на Аркуші 2022 за оповідання «Відчай».
Дипломантка обласного (Волинь) літературного конкурсу «Думи і мрії» 2022 – оповідання «Де хмари співають».
Дипломантка Всеукраїнського літературного конкурсу для дітей та юнацтва імені Михайла Чабанського «Природи ніжний пагінець» 2021 – оповідання «Якщо навіть ворона може, то невже людині зась?».
Призерка Всеукраїнського заочного тематичного конкурсу «День рослин» 2017 року в номінації «Поетичний твір» – «Флора, яку я люблю».
Перша паперова публікація – «Збірка конкурсних творів Всеукраїнського літературного мультижанрового конкурсу “Дива трапляються, коли в них віриш”», де є Вікторії оповідання «Машина, що до хмар доставляє».
Друга паперова публікація – Літературний альманах «Калейдоскоп думок», де є твір «Недотримана обіцянка».
Публікація в журналі «Дніпро» №7-12, ст. 38-39, історія «Спогади і місто».
Мала публікації в місцевій газеті «Вісті Ковельщини» – поезія.
Також твори можна знайти в електронних колективних збірках на Аркуші від ФанАрку.
Учасниця літературної школи «Калавурня» 2022.
Пройшла «Письменницький інтенсив VivArt22».
Учасниця школи письменницької майстерності «Риба» 2023.
Есе про Миколу Сома
Як можна поєднувати вчителювання та творчість? Не знаєте? А запитайте в Миколи Сома!
Чи не все своє життя поет вчителював, опріч того його творчий здобуток вражає об’ємністю. Я, як майбутня вчителька, не уявляю себе настільки організованою як Микола Сом, я не впевнена, що мені під силу буде і навчати, і писати. Однак у мене є вельми хороший і зразковий наставник. Ви ж здогадалися хто це, чи не так?
Без сумнівів, складно поєднувати викладання та власну творчість, утім, тим, кому вдавалося це робити, досягли незнаних вершин.
Панує дух давньої
Епохи на вулицях без
Світла ліхтарів.
[17.10.2022]
~~~
Місто рисових
Туманів ніжно осідає
В серці сих гір.
[07.10.2022]
~~~
ах, дрогобич у
тумані, у тумані
рисових полів.
[12.01.2023]
~~~
здається, що сонце
нам зиму заквітчало.
небесна блакить!
[13.01.2023]
~~~
Небо зоріє і
Дрогобич тліє на його
Фоні. Вітерець.
[14.01.2023]
~~~
Морок поглинув
Дро, а десь обабіч міста
Прокинувся упир.
[17.01.2023]
~~~
У горах сніжить.
Сніг і вітер за комір
Пальта лізуть.
[03.02.2023]
~~~
За вікном світить
Сонце. На горбику стоїть
Хатинка. Димар.
[04.02.2023]
~~~
Тиша дерев. Є
Навпроти озеро – дрімає.
Сніг спадає з гіл.
[05.02.2023]
~~~
Ах, у руїнах стоїть
Палац його коханки.
Краса не вічна.
[05.02.2023]
~~~
Темінь вод Турії
Таки вабить до себе
Русалок. Уже обід.
[06.02.2023]
~~~
Небо сповнила
Морквяна скоринка.
Тихий досвіток.
[08.02.2023]
~~~
У червоному
Пальто розганяю міста
Багряність. Волинь.
[08.02.2023]
~~~
Водосховище
Мовчить. Машинний гул десь
Обабіч мчить. Зима.
[08.02.2023]
~~~
Зоряне небо
Нетлінно мерехтить. Ні
Хмаринки. Мороз.
[08.02.2023]