Тріо вчителів Требухівського ліцею у складі Світлани Харченко, Олени Дерюги, Оксани Корнійко надіслали на конкурс пісню на слова Миколи Сома «Вишиванка».
Есе про Миколу Сома
Ми хочемо розказати про поета, учителя та просто позитивну людину – про нашого Миколу Сома.
Немає кращого куточка, ніж той, у якому ти виріс, у якому пройшло твоє дитинство, юність, перше кохання; того куточка, який залишає на все життя певний відбиток у пам’яті людини. Таким куточком став Требухів для відомого поета і пісняра Миколи Даниловича Сома.
І те невеличке озерце Шелуха залишилось у пам’яті маленького Миколки на все життя, як щось неповторне, бо саме на плесах цього чудового озера пройшло дитинство поета:
Невеличке озеро Шелуха
Де пропахли цвітом вечори
Там дитинство я своє прослухав
У розмові мрійної дітвори…
Народився Микола Данилович на славнозвісній Сомовій вулиці, де всі жили дружно, допомагали один одному. Як її можна забути, вулицю, де тебе зростили, де ти знайшов друзів, які підтримували тебе в скрутну й радісну хвилину і назавжди залишаються справжніми друзями.
Вулиця, Сомова вулиця
Та, що коліном лягла,
Хата до хати не тулиться
Тут – в оболоні села.
Через війну хлопець дуже рано залишився сиротою, але старші сестри зробили все можливе, щоб Микола Данилович не залишився без материнської ласки та любові.
Пройшло вже багато років з тих пір. Микола Данилович вже довгий час жив в Києві, але з великою любов’ю і радістю згадував своє село, назавжди в серці залишаються і рідні, і сусіди, і близькі.
Тематика віршів поета різноманітна: спогади про тяжкі рани дитинства, воєнного часу, вірші, написані красою природи рідного краю, інтимна лірика, жарти, присвяти рідним і близьким, а також відомим людям. Микола Сом є автором багатьох відомих пісень. Він має повне право йменуватися піснярем. Поезія і пісня його творчості нероздільні одне від одного. Вже майже стала народною пісня «Вишиванка», яку виконували відомі співачки радіо і телебачення – тріо бандуристок. Цю пісню люблять і знають в Україні та за кордоном:
Вишивала дівчина, вишивала
Чорну і червону нитку брала.
Що чорна ниточка – розставання,
А червона ниточка – то кохання.
Поет жив життям свого народу, черпав із золотої криниці народну мудрість.