Бій під Крутами – епізод першої більшовитсько-української війни, що відбувся 29 січня 1918 року на залізничній станції Крути, що на Чернігівщині.
Більшовики, прийшовши до влади в Росії після жовтневого перевороту 1917 року, прагнули встановити контроль над Україною і розглядали Центральну Раду як серйозного суперника. У грудні 1917-го розпочали збройний наступ на Україну. В середині січня вони захопили майже все Лівобережжя та просувалися на Київ. У таких умовах війни Центральна Рада проголосила 22 січня 1918 року незалежність Української Народної Республіки.
Після захоплення Полтави вздовж залізниці на захід наступала так звана 1-а Революційна армія, а з Гомеля на Бахмач – 2-а. Саме там, де сходилися дві залізничні колії, вони планували об’єднатися.
Тривалий час найбоєздатнішою українською частиною на Чернігівщині був бойовий відділ 1-ї Української військової юнацької школи сотника Аверкія Гончаренка. Спільно з іншими військовими підрозділами та добровольцями 25–27 січня вони героїчно обороняли вузлову залізничну станцію Бахмач. Однак під загрозою оточення оборонці змушені були відступити до станції Крути, де почали укріплюватися.
28 січня у Бахмачі обидві радянські армії з’єдналися. Командував ними Михайло Муравйов. Більшовики почали рухатися в бік Києва.
29 січня 1918 року на станції Крути більшовицький наступ зупинили українські частини, до яких підійшло підкріплення – учні Київської юнацької військової школи імені Богдана Хмельницького та Помічного студентського куреня Січових стрільців. Тож участь у бою брали чотири сотні 1-ї Київської юнацької школи імені Богдана Хмельницького та 1-ша сотня Студентського куреня Січових стрільців (разом понад 500 воїнів і 20 старшин). На озброєнні вони мали 16 кулеметів і саморобний бронепоїзд – звичайна артилерійська гармата, встановлена на залізничній платформі, гвинтівки. До них приєдналися близько 80 добровольців із загону Вільного козацтва з Ніжина.
Під Крутами загинуло, за різними оцінками, 70–100 українських оборонців. Втрати російсько-большевитських військ становили до 300-от осіб. Після визволення від російсько-більшовицьких окупантів, у березні 1918 року, тіла загиблих були перепоховані в Києві.
Бій завершився відступом українських частин, але, незважаючи на це, військам противника завдано шалених втрат і просування противника зупинене на кілька днів, що дало можливість українським дипломатам підписати Берестейський мир 09 лютого 1918 року, за яким Українська Народна Республіка визнавалася на міжнародному рівні і ставала суб’єктом міжнародного права.
Щорічно 29 січня в Україні вшановується пам’ять Героїв Крут. Ушанування пам’яті Героїв Крут на державному рівні закріплене Постановою Верховної Ради України № 261-VII від 16 травня 2013 року «Про відзначення подвигу героїв бою під Крутами».
Знайти додаткову літературу про історичні події під Крутами можна за посиланням на електронний каталог.
Також пропонуємо ознайомитися з тематичним оглядом літератури «Бій під Крутами. Ми пам’ятаємо!» та переглянути відеосюжет.
Інформаційне повідомлення підготовлене за матеріалами Українського інституту національної пам’яті.