Тетяна АСАДЧЕВА

17 березня 1856 року народився видатний художник Михайло Врубель, життя і творчість якого тісно пов’язані з Києвом, де на думку самого генія живопису пройшли його найкращі роки.

Перший приїзд Михайла Врубеля до нашого міста датується весною 1884 року, коли молодий митець завітав до Києва на запрошення відомого історика та археолога Адріана Прахова, який займався дослідженням та реставрацією старовинних фресок у храмах часів Київської Русі. За дорученням Адріана Прахова художник мав виконати 4 образи для іконостаса Кирилівської церкви, але замовник, вражений майстерністю молодого художника, доручає йому виконання головних настінних розписів. Серед видатних робіт художника, які і сьогодні можна побачити у Кирилівській церкві, є: «Архангел Гавриїл» (другий ярус, ліворуч від вівтаря), «В’їзд до Єрусалима» (над правим стовпом), «Надгробний плач» (в аркосолії праворуч від входу), а також розписи на хорах: «Мойсей», «Зшестя Святого Духа», «Янголи з лабарами», а також образи в вівтарній частині храму, зокрема, знаменита «Богородиця з немовлям», яку по праву вважають однією з вершин духовної спадщини митця.

Прообразом Богородиці стала дружина Андріана Прахова — Емілія, у яку митець був свого часу безнадійно закоханий. Неможливість їхніх стосунків стане для митця тяжким випробуванням, яке згодом призведе до перших проявів його психічного захворювання. Щоб зменшити страждання та душевний біль, Врубель навіть різав собі шкіру ножем, шокуючи колег численними шрамами.

Для відновлення душевної рівноваги за порадою Адріана Прахова художник їде до Венеції для дослідження мозаїк візантійської доби. Там він закінчує роботи для іконостаса Кирилівської церкви. Однак навіть подорож до сонячної Італії не допомогла митцю відновити сили. Після повернення до Києва митця спіткали нові творчі та фінансові труднощі, які призвели до глибокої депресії та перших проявів психічних розладів художника.

Для розписів у Володимирському соборі, над оздобленням якого працювали видатні тогочасні художники, Врубель також готує власні ескізи, проте вони не були затверджені Адріаном Праховим (який керував роботами з внутрішнього оздоблення храму), а самому художнику доручають лише виконати розписи орнаменту.

На сьогодні у мистецтвознавців та дослідників творчості Михайла Врубеля немає єдиної думки щодо причин такої відмови. Деякі пов’язують це з особистим негативним ставленням ревнивого чоловіка до почуттів художника, інші вважають, що стиль робіт Врубеля значно відрізнявся від Віктора Васнєцова та Михайла Нестєрова, які створили основні розписи собору, тому для створення єдиного ансамблю храму ескізи художника, які були контрастні до ескізів інших майстрів, не були затверджені.

Сьогодні ескізи Врубеля для оформлення Володимирського собору зберігаються у Київській картинній галереї, де в основній експозиції музею можна побачити акварель «Янгол зі свічкою» та ескіз розпису «Воскресіння».

Місце у колекції Київської картинною галереї займає інша відома картина майстра київського періоду — це знаменита «Дівчинка на фоні персидського килима», створена 1886 року. В образі дівчинки у рожевому атласному вбранні та у намисті з перлів, яка тримає у руках троянду та кинджал, художник зобразив доньку власника ломбарду Марію Дахнович. Щоправда, сама картина не сподобалася батькові Марії, тому художник тричі виставляв її на аукціон, поки її не придбав для своєї колекції відомий меценат Іван Миколайович Терещенко, який свого часу допомагав художній школі Миколи Мурашка та багатьом талановитим митцям.

Михайло Врубель працював у Києві до осені 1889 року, проживши у нашому місті майже 6 років. Незважаючи на те, що далі його творчий шлях був пов’язаний з іншими містами та героями, за містичним співпадінням Київ завжди залишиться у житті Врубеля.

Музою та вірною дружиною Михайла Врубеля стала інша відома киянка — видатна оперна співачка Надія Забіла.

Одного разу, приїхавши разом з дружиною до Києва, художник зазначив: «Який же однак гарний Київ. Шкода, що я тут не живу… Я люблю Київ».