27.11.2025
«І я давно здалася б, якби не знала, що він десь там, ззовні, чекає на мене. Я маю його знайти. Я мушу. Він довершив мене. Він показав мені, ким я можу бути, якщо я мужня. Я мушу його відшукати, бо він відшукав мене, коли я загубилася». – Я. Шакарамі «Токійський дощ».
Шакарамі, Я Токійський дощ / Ясмін Шакарамі ; пер. з нім. Олени Прищепи. – Київ : Bookchef, 2025. – 400 с.
«Токійський дощ» – це романтична драма у самому серці Японії. Головна героїня – дівчина Малу, яка відчуває повне емоційне виснаження в рідному середовищі. Її найбільше бажання – зникнути, залишити Німеччину та вирушити куди завгодно. Програма шкільного обміну стає шансом на втечу, а Японія – новим світом.
Японія вражає, приголомшує, паралізує дівчину з першої зустрічі. Хоча вона мріяла, вивчала японську й готувалася до цієї подорожі, але в реальності почувалася геть загубленою. Загадковий однокласник Кентаро поступово відкриває їй справжній Токіо. Їхні зустрічі – це захоплення культурою, шаленими пригодами та ніжними моментами на дахах хмарочосів. Кожна прогулянка, кожен вечір під літнім токійським дощем стає символом нового етапу в житті героїні. На тлі атмосфери галасливого мегаполіса, неонових вогнів і постійного дощу Малу не лише закохується, але й починає відкривати себе та свою внутрішню силу.
Історія набуває драматичного повороту, коли над Токіо нависає загроза катастрофи, і Малу має зробити все можливе, щоб знайти Кентаро. «Хто шукає – знаходить шлях до світу і до себе. Хто шукає – відкриває місця, наповнені красою, силою й сенсами. Хто шукає – зустрічає тих, хто здатен віддати своє серце іншому – цілком, без страху, як є, нічого не лишаючи. Хто шукає – знаходить вічну любов».
Ця книга про перше сильне кохання, внутрішню боротьбу й мрії молодої людини, яка відкриває світ не лише ззовні, але й у собі. Книга про самотність та важливість мати надійних друзів. Авторка піднімає такі важливі психологічні теми як емоційне вигорання, пошук ідентичності та необхідність прийняття себе.
Книга прекрасно підійде для вечірнього читання в колі сім’ї для всіх, хто шукає натхнення та підтримку, для тих, хто любить чуттєві насичені романтикою історії та захоплюючою атмосферою далеких культур. Хоча це книга для підлітків, прочитати її варто батькам та тим, хто працює чи опікується підлітками.
Книга є у бібліотеці та бібліотеках міста.
20.11.2025
Сьогодні до вашої уваги книга «Віндобонський апокриф» – це дебютний прозовий роман поетки Катерини Девдери, який одразу привертає увагу своєю вишуканою мовою, поетичною атмосферою та глибоким зануренням у тему жіночого самовизначення та мистецтва.
Девдера, К. Віндобонський апокриф : [роман] / Катерина Девдера. – Львів. : Видавництво Старого Лева, 2024. – 296 с.
Сама авторка пише: « Мій читач – це читачка. Не хочу різко ділити літературу на «жіночу» й «чоловічу», але загалом розумію, що книга радше для дівочо-жіночої аудиторії, адже це історія про становлення жінки, насамперед. Сподіваюсь, що вона зацікавить тих, кому стиль, мова не менш важливі, ніж сюжет. Тих, хто марить або живе мистецтвом. Тих, кому загалом подобається література, в якій історія є радше ошатною декорацією, ніж головною персонажкою. А також тих, хто потребує… не хотіла би казати «втечі від реальності», але скажу «привалу», щоби перевести дух, зігрітися й далі працювати для перемоги».
Головна героїня – українська художниця-аристократка Марта Кравченко, яка наприкінці XIX – на початку XX століття відчайдушно намагається вибороти своє право творити, любити і бути тією, ким покликана. Події розгортаються у чудових місцинах – Київ, Відень (Віндобона), Поділля та Карпати, які авторка описує з великою любов’ю та поетичністю. Книга міцно сплітає правду й вигадку, історію та напівказку, що відповідає назві «апокриф». Це не лише роман про мисткиню, але й історія про кохання, ніжність і дружбу, оповита атмосферою пошуку себе. Оповідь вирізняється доброю, вишуканою мовою. Поетичний досвід авторки відчувається в деталізованих описах, метафоричності та грі з образами. Роман часто розглядають як феміністичний та емансипаційний, оскільки він досліджує боротьбу жінки за свою ідентичність та покликання у патріархальному суспільстві. Героїні твору рухаються «особистою феміністичною дорогою, без компасів і мап». Мистецтво виступає тут не просто фоном, а рушієм історії та способом самовираження для Марти. У тексті можна відчути вплив української класики – Ольги Кобилянської, Ірини Вільде, а також знайти алюзії на біблійні мотиви та фольклор.
Ця книга для поціновувачів красивої, багатої мови та неквапливого, поетичного письма. Вона також для любителів романів про мистецтво, творчість і сильних жіночих персонажів. Загалом, «Віндобонський апокриф» – це гідний і сильний прозовий дебют, який запрошує читача не лише простежити за долею Марти Кравченко, а й насолодитися справжнім святом слова.
Книга є у відділі абонемента. Запрошуємо до прочитання.
13.11.2025
Новий роман «Вівці цілі» від Євгенії Кузнєцової вже набув чимало прихильників серед шанувальників творчості письменниці, а у відділі абонемента бібліотеки вишикувалася черга.
Кузнєцова, Є. Вівці цілі : [роман] / Євгенія Кузнєцова. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2025. – 296 с.
Отже, продовжується наше знайомство з творчістю Є. Кузнєцової. Роман «Вівці цілі» – це затишна, іронічна та щемка історія, що відображає українську реальність часів повномасштабного вторгнення, але зосереджується не на гучних подіях, а на тихому житті та внутрішніх переживаннях героїв. У центрі історії – Яна, дівчина, яка повертається в батькову хату на Київщині, щоб збирати етнографічний матеріал, попри війну. Її спроби пізнати та зафіксувати традиції, особливо під час зимових свят, виглядають одночасно комічно та зворушливо. Замість очікуваної романтики сільського життя Яна занурюється у світ генераторів, місцевих пліток, дивацтв і токсичних, але живих родинних стосунків. Книга має унікальну, меланхолійно-гумористичну атмосферу. Це не стільки історія з чіткою зав’язкою і розв’язкою, скільки «зріз чужого життя». Євгенія Кузнєцова майстерно створює відчуття, ніби ти підглядаєш у вікно до своїх сусідів, впізнаючи в героях знайомі типажі, а іноді навіть себе.
В романі авторка піднімає питання ідентичності та ставлення до своєї країни для тих, хто повернувся чи живе за кордоном. Герої, які переживають війну, шукають свій шлях і сенс життя, роблячи складний вибір: «відпустити чи хай там що, аби свої були цілі?». Відображення складних сімейних зв’язків і важливості бути «своїм» у ці буремні часи. «Вівці цілі» – це роман про ніжність, втрату, пам’ять і тиху присутність любові. Він не пропонує готових висновків, але дає простір для власних роздумів про сьогодення. Якщо вам до вподоби сучасна українська проза, що поєднує гумор та глибоку рефлексію про життя у військових реаліях, то цей роман саме для вас і він вам точно сподобається. Це ідеальне читання, якщо ви шукаєте книгу, яка затишна, смішна і близька, але водночас зачіпає найгостріші питання нашої суворої дійсності.
Книга є у бібліотеці та бібліотеках міста.
10.11.2025
Перед нами нова книга вже відомої нам авторки Саллі Гепворт «Молода дружина». Це захопливий психологічний трилер із виразним акцентом на сімейній драмі та таємницях, що вирують за фасадом ідеального життя.
Сюжет розгортається навколо провідного кардіохірурга Стівена Астона, який після того, як його дружина Памела потрапляє в будинок для літніх людей із прогресуючою деменцією, вирішує одружитися знову. ВІн закохався у значно молодшу за себе жінку на ім’я Гезер, яка, за його словами, дає йому другий шанс на щасливе життя. Цей крок викликає шок і обурення у його дорослих доньок,Таллі та Рейчел, які переконані, що Гезер – лише мисливиця за грошима.
Книга майстерно вибудовує напругу, подаючи історію з різних точок зору – Гезер, Таллі та Рейчел, а також із загадкових вкраплень від «колишньої дружини». Кожна з героїнь має власні секрети та травми, які загрожують вибухнути в найнесподіваніший момент, анонсуючи криваве весілля. Гепворт вдається створити багатошарових та «живих» персонажів. Гезер не є стереотипною «злісною мачухою» чи «золотошукачкою» – вона складна особистість зі своєю болючою історією. Доньки,Таллі (з її проблемами з клептоманією та фінансами) і Рейчел (з її травмою минулого), також розкриваються глибоко.
Книга чудово ілюструє теми: психологічного та фізичного насильства, аб’юзивних стосунків, клептоманію, деменцію, а також інші складності сімейних зв’язків та конфлікту поколінь, впливу минулого на теперішнє. Сюжет тримає в напрузі до останньої сторінки, змушуючи підозрювати кожного. Попри елементи трилера, це глибоко емоційна та чесна історія про складнощі в сім’ї. Неоднозначний фінал цієї історії дає необхідне завершення, переосмислюючи все прочитане. «Молода дружина» – це не просто детектив, це захопливе дослідження сімейних секретів, де під маскою добробуту ховаються обман, зрада та небезпечні імпульси.
Книга є в бібліотеках міста і буде цікавою для усіх шанувальників психологічних трилерів.