Така назва інтерв’ю директорки Публічної бібліотеки імені Лесі Українки міста Києва Ольги Романюк в журналі «Київ».
В інтерв’ю Ольга Іванівна розповідає, що означає для неї професійне свято – День бібліотек; який існує механізм поповнення фондів бібліотеки; які книжки зараз користуються попитом(художні, документальні, наукові тощо); як зробити, щоб не читач диктував вибір; як проводиться робота із списання книжок, які не користуються попитом у читачів; як працює бібліотека, які ресурси вона пропонує читачам; яку трансформацію переживає сьогоднішня бібліотека; чим живе бібліотека зараз – під час карантину; чого не вистачає закладу для ідеального функціонування (відсутність власного приміщення, через відсутність фінансування – неможливість оновити версію програми АБІС «Aleph», придбану ще у 1998 році на грантові кошти, отримані від фонду «Відродження»). Яке в неї коріння; які риси мусить мати бібліотекар, щоб бути на своєму місці; чи складно працювати у жіночому колективі і які його переваги; про історії з власного життя, які залишилися в пам’яті; що можна зробити, щоб зміцнювати авторитет мови, слова, наших письменників; про віру в перспективу існування бібліотек як осередків придбання інформації – про це також можна дізнатися із цього насиченого та цікавого інтерв’ю.
Київ. – 2020. – № 9/10. – С. 66 –71.