Вони створили свій світ,
але не стали його бранцями.
Вони вміють задавати питання
і давати на них безкомпромісні
відповіді. Живий світ і живі люди.
М. Назаренко
Фантастикою цікавляться практично всі. Цей жанр зайняв досить міцні позиції в світовому літературному процесі. Інтерес до фантастики посилювався в переломні моменти історії, наукові й промислові перевороти, соціальні й духовні струси.
Сьогодні ми представляємо сучасних українських письменників-фантастів Марину та Сергія Дяченків – подружжя та співавторів.
Кращі фантасти Європи за версією «Єврокону-2015», автори більш ніж сотні захоплюючих історій для дітей, підлітків і дорослих, майстри жанру «м-реалізму» – в їхній творчості кожен зможе знайти те, що йому близько та цікаво.
Сергій Дяченко народився 14 квітня 1945 року. Будучи сином відомого мікробіолога, з юних років хлопець планував стати лікарем. Після закінчення Київського медичного інституту майже двадцять років працював психіатром. Але після закінчення ВДІКу Сергій повністю присвятив себе сценарній, а пізніше й письменницькій діяльності.
Марина Дяченко (у дівоцтві Ширшова) народилася 23 січня 1968 року. Як і її майбутній чоловік, вона не планувала бути письменницею. У 22 роки Марина закінчила Київський театральний інститут імені Карпенка-Карого, зіграла декілька ролей, потім стала викладачем мистецтва сценічної мови. Саме на сцені театру її і побачив Сергій – і це стало початком чудового творчого й життєвого тандему родини Дяченків.
У численних інтерв’ю Сергій згадує, як його вразила краса, мудрість і неординарність мислення зовсім ще юної Марини. Його досвід у написанні сценаріїв і її тонке чуття стилю та мови поєднувалися так вдало, що найперший їх роман – «Брамник» – був визнаний кращим дебютом року на «Євроконі-1995». Вони навіть не чекали такої популярності після першої ж опублікованої книги, яка була для самих авторів швидше експериментом, але зупинятися на досягнутому не стали і вже через рік випустили «Ритуал», що став одним із найпопулярніших романів подружжя.
Успіх письменники закріпили романом «Шрам» – продовженням тетралогії «Блукачі», відкритої «Брамником».
І якщо у когось з читачів ще були думки про те, що фентезі – це література для дітей і підлітків, з виходом «Шраму» вони остаточно зникли. Поєднання глибокого психологічного опрацювання персонажів від Сергія (ось де став у нагоді його досвід роботи психіатром) і стилю, що зачаровує, від Марини завоювало серця дорослих читачів, а автори нарешті визначилися зі своїм основним жанром.
Саме подружжя називає його «м-реалізмом», залишаючи трактування букви «м» на відкуп читачам. Але найчастіше вважається, що під нею зашифрована або містика, або магія. Дійсно, грамотне поєднання фентезійних елементів і реалізму – фірмова фішка Дяченків.
«Зловивши хвилю» читацьких і видавничих симпатій, Сергій і Марина повністю занурилися у втілення на папері своїх історій – і виявилися неймовірно плідними авторами. Нові романи виходили щороку і дуже тепло зустрічалися шанувальниками і критиками.
Після успіху «Vita Nostra» активна творча діяльність подружжя Дяченків пішла на спад. У подальші роки вийшло ще декілька романів, але вони не отримали особливої популярності, і Сергій вирішив серйозно зайнятися написанням сценаріїв.
Аж до 2018 року Дяченки активно займалися сценаріями, але зараз вони поступово повертаються до звичайної прози: у 2019, після шестирічної перерви, вийшов потужний філософсько-фантастичний роман «Промінь», що переконав усіх шанувальників творчості подружжя: улюблених авторів ще рано списувати з рахунків.
Коли йдеться про книги, написані у співавторстві, багато читачів цікавиться, як розподілені обов’язки авторів. Марина і Сергій Дяченки у всіх інтерв’ю незмінно заявляють: вони визначилися зі «сферами впливу» в самому початку і жодного разу їх не змінювали. Сергій, як досвідчений сценарист і знавець душ людських, відповідає за прописування сюжету і взаємин між персонажами, а Марині найчастіше належать стартові ідеї, і саме вона перетворює «скелет» тексту на повноцінний літературний твір.
Якщо ви поціновувач фантастики, але книги Сергія та Марини Дяченків з якоїсь причини пройшли повз вас – поспішіть надолужити втрачене. А якщо ви з тих, хто й нині вважає цей жанр «чимось дитячим», радимо все ж ознайомитися з романами письменників, що переконали безліч скептиків.
Дяченко, М. Брамник : [роман] / Марина та Сергій Дяченки. – Київ : Зелений пес, 2005. – 288 с.
За все в житті доводиться платити, в тому числі – й за нерозсудливі юначі жарти. І ціна буває зависокою навіть для чарівника. Могутній маг, наділений талантом і честолюбством, у покарання за гордощі перетворений на бездушну річ і позбавлений магічного дару. Згадайте останні події – ця ситуація не така вже фантастична. А якщо додати до цього нерозв’язну любовну колізію – тоді вже просто хоч із мосту та в воду! А метри фантастичного жанру – на те й метри, щоб дати нам змогу за символікою образів з чарівного світу Фантазії розгледіти прості істини, які тисячі років рятують людину від розпачу й зневіри. Схибив одного разу – стережися, щоб не схибити вдруге; кохання не завжди приносить щастя, але від цього не слабшає; дружба й самовідданість, любов до людей і життя здатні перебороти навіть космічний жах вселенської катастрофи.
Дяченко, М. Шрам : роман / Марина Дяченко, Сергій Дяченко. – Київ : Зелений Пес, 2006. – 336 с.
Бретеру і забіяці Егерту Соллю вже не раз доводилось вбивати на дуелях – проте загибель безвісного студента, який став черговою жертвою Солля, не зійшла йому з рук. Свій наступний двобій він програв – шпага дивного байдужого незнайомця залишила на обличчі Егерта глибоку мітку, що перетворилась потім на шрам.
Шрам на обличчі – закляття на душу. Закляття боягузтва, що перетворило блискучого дуелянта в переслідувану, боязку, всіма гнану сутність. Соллю судилося пізнати шлях випробувань. Бо зняти закляття може лише той, хто наклав його. А між тим про незнайомця зі шпагою відомо лиш те, що п’ятдесят років тому він був Брамником і мало не впустив у світ невідому Силу, що з’явилася зовні…
Дяченко, М. Ритуал : чарівний роман для юнацтва / Марина та Сергій Дяченки ; пер. з рос. Л. Люлика. – Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2006. – 280 с.
Мабуть, кожен із вас знає стару добру казку про прекрасну принцесу, яку викрав із замку лихий дракон, і як вона, бідолашна, ув’язнена у високій башті, чекає на свого лицаря-визволителя. Але що робити, коли прекрасна принцеса насправді виявляється високою непривабливою дівчиною зі складним характером і довгим носом? І не зрозуміло, кому варто довіряти більше, драконові чи принцу?..
Це мудра повість про перше кохання й першу зраду, про добро і зло, які помінялись місцями, і про те, що щастя варте того, щоб на нього чекати.
Дяченко, М. Ю. Vita Nostra : [роман] / Марина та Сергій Дяченко. – [Київ] : Зелений Пес, [2007]. – 544 с.
«Vita Nostra» – роман-ідея, роман-перетворення, роман про те, як стати дорослим, пізнати себе, про біль і страх. Істинний страх, коли боїшся, що щось може статися з твоїми близькими, коханими, рідними, беззахисними, та ще й через твою провину, змушує Сашу Самохіну вступити до дивного інституту Спеціальних Технологій, де студенти схожі на чудовиськ, а викладачі – на занепалих янгелів. І життя її перетворюється на жахіття…
Шукайте книги відомих письменників-фантастів в електронному каталозі.
ЧИТАЙТЕ ЯКІСНУ ЛІТЕРАТУРУ!